Предмет: Українська література, автор: Palmolive228

Запишіть у вигляді тез значення Біблії у творчості Шевченка на прикладі вивченого твору «Ісаія.Глава 35»

Срочно!!

Ответы

Автор ответа: 6coolfire9
1
Одним з ключових елементів творчості Тараса Шевченка є відданість і релігійна тематика, яка була великою частиною його творчості. У поезії «Ісаія. Глава 35» Шевченко надихається однойменною главою Біблії, яка описує прихід Ісуса Христа. У своєму творі Шевченко відображає Божу любов та милосердя, натхненну Ісаїєю. Автор показує, що хоча світ може бути жорстоким та безжальним, Ісус Христос завжди протягує руку допомоги та милосердя. Цей твір підкреслює значення Біблії у творчості Шевченка та його віру в Бога і є його відгуком на цінності, які він знаходив у Святому Письмі.

Постав кращу відповідь
Похожие вопросы
Предмет: Алгебра, автор: uliafedorcenko1
Предмет: Українська мова, автор: zhygailowsasha
Домашнє завдання:
Контроль говоріння

Усний !!! докладний переказ художнього тексту
розповідного характеру з елементами роздуму,
доповнивши текст своїми міркуваннями про
вчинок хлопчика.

Черевики
Було це восени сорок третього року. Щойно настало
наше звільнення від німців, зазнали ми великої радості, але й
бідували дуже. Уже земля грудками взялася, зима з-за гори
виглядала, мені в перший клас іти, а взувачки — ніякої. Мати
напекла ячних пампушок та й каже:

— Понеси на станцію, продай солдатам.

Прийшов я на станцію, заліз у вагон і стою при вході. Не знаю,
що казати.

— Продаєш? По чому штука? — запитує мене найближчий
солдат, уже немолодий, з рудими вусами.

А я мовчу. Малий, але теж утямив — люди на фронт їдуть, може,
їх усіх повбиває завтра, а я з них за пампушки гроші правитиму.
Соромно мені стало, і сльози на очі навернулися. Стою я,
переступаю босими ногами, носом шморгаю.

— Я не продаю, так беріть.

Солдат із вусами простягнув руку, узяв одну пампушку,
розломив, і дух по вагону пішов. Одкусив він трошки, жує і на
мої ноги дивиться. Тоді друга рука потяглася до кошика, третя, а
далі пішов кошик по вагону. У цю мить паровозний свисток
засвистів. Вусатий ухопив десь за спиною кошик, втиснув мені в
руки і в спину штовхає:

— Біжи, хлопче, зараз рушаємо.

Іду додому, і чомусь мені все ще соромно, і
плакати хочеться. Аж за станцією відчув, що кошик
не порожній. Не розібрали солдати всіх пампушок,
думаю. Дивлюся, аж там два зошити зелені й
чотири олівці. А під зошитами ще щось.
Роздивляюся, а воно солдатські черевики. Добрячі,
цілі, тільки один трохи більший, а другий —
менший, і задники позлизувані.

Ті черевики я носив до шостого класу, міцнішої і
теплішої взувачки не пам'ятаю в житті

(За Ю.
Мушкетиком).