Предмет: Английский язык, автор: narbutikd

1.They should offer Nora some money.

2.Father shows his son how it works. 3.We will give her some time to think it over.

4.The pupils asked the teacher very many questions

5.The criminals had stolen money from the bank.

6.She is cooking spaghetti.

7.He was repairing his new car.

8.Children have broken Mum's favourite vase.

9.An old woman keeps many cats in her flat.

10.The leaders of the firm offered me increase of wages.

Ответы

Автор ответа: ThisIsPE4KA
0
  1. Nora should be offered some money.
  2. The son is shown by the father how it works.
  3. Some time will be given to her to think it over.
  4. The teacher was asked very many questions by the pupils.
  5. Money had been stolen from the bank by the criminals.
  6. Spaghetti is being cooked by her.
  7. His new car was being repaired by him.
  8. Mum's favourite vase has been broken by the children.
  9. Many cats are kept by an old woman in her flat.
  10. An increase of wages was offered to me by the leaders of the firm.
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: zhygailowsasha
Домашнє завдання:
Контроль говоріння

Усний !!! докладний переказ художнього тексту
розповідного характеру з елементами роздуму,
доповнивши текст своїми міркуваннями про
вчинок хлопчика.

Черевики
Було це восени сорок третього року. Щойно настало
наше звільнення від німців, зазнали ми великої радості, але й
бідували дуже. Уже земля грудками взялася, зима з-за гори
виглядала, мені в перший клас іти, а взувачки — ніякої. Мати
напекла ячних пампушок та й каже:

— Понеси на станцію, продай солдатам.

Прийшов я на станцію, заліз у вагон і стою при вході. Не знаю,
що казати.

— Продаєш? По чому штука? — запитує мене найближчий
солдат, уже немолодий, з рудими вусами.

А я мовчу. Малий, але теж утямив — люди на фронт їдуть, може,
їх усіх повбиває завтра, а я з них за пампушки гроші правитиму.
Соромно мені стало, і сльози на очі навернулися. Стою я,
переступаю босими ногами, носом шморгаю.

— Я не продаю, так беріть.

Солдат із вусами простягнув руку, узяв одну пампушку,
розломив, і дух по вагону пішов. Одкусив він трошки, жує і на
мої ноги дивиться. Тоді друга рука потяглася до кошика, третя, а
далі пішов кошик по вагону. У цю мить паровозний свисток
засвистів. Вусатий ухопив десь за спиною кошик, втиснув мені в
руки і в спину штовхає:

— Біжи, хлопче, зараз рушаємо.

Іду додому, і чомусь мені все ще соромно, і
плакати хочеться. Аж за станцією відчув, що кошик
не порожній. Не розібрали солдати всіх пампушок,
думаю. Дивлюся, аж там два зошити зелені й
чотири олівці. А під зошитами ще щось.
Роздивляюся, а воно солдатські черевики. Добрячі,
цілі, тільки один трохи більший, а другий —
менший, і задники позлизувані.

Ті черевики я носив до шостого класу, міцнішої і
теплішої взувачки не пам'ятаю в житті

(За Ю.
Мушкетиком).