Предмет: География, автор: polivodaalona14

Чи загрожує господарству країни пасивний баланс зовнішньої торгівлі?​

Ответы

Автор ответа: dodou
2

Пасивний баланс зовнішньої торгівлі може бути загрозою для господарства країни в деяких випадках. Це означає, що країна імпортує більше товарів і послуг, ніж експортує. Якщо ця ситуація триватиме довгий час, то може виникнути дисбаланс в економіці країни.

Наприклад, якщо країна імпортує більше товарів, ніж експортує, то вона забезпечується цими товарами з-за кордону, що може призвести до зниження виробництва власних товарів та послуг. Це може спричинити зменшення внутрішнього виробництва і зростання безробіття. Крім того, якщо країна імпортує більше товарів, ніж експортує, то це може призвести до зменшення валютних резервів країни та збільшення зовнішнього боргу.

Тому, пасивний баланс зовнішньої торгівлі може бути загрозою для господарства країни, і варто забезпечити баланс між імпортом та експортом, щоб зберегти стабільність економіки та підтримати зростання внутрішнього виробництва.

Похожие вопросы
Предмет: История, автор: leonov63
СРОЧНО ДАЮ 100 БАЛЛОВ
НУжно прочитать отрывки и соотнести с действиями Святослава и потом ответы расставить в хронологической последовательности.
Например:
1.(отрывок)
1.Святослав в (год) делал поход на Византию
1) «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
2) «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»… І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину… І повернувся він у Переяславець…».
3) «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого..., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом Варіант І Варіант ІІ Електронний додаток до сторінки 30 52 на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю...».
4) «…Рушив… (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг… (він) болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків…».
5) «Дружина господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв… по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася… вона була гідно вшанована».
6) «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царьград, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали, і майна немало взяли…».
7) «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».
8) «Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас в місті. А Руська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді допоможе? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов’язання платити нам данину — цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород».
9) «…Імператор [візантійський] згодився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Істра в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Князь переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці…».
10) «Більшу частину зими князі і дружина їздили по містах, великих селах, збираючи з міських і селянських громад-шнур срібло, хутра, продовольство і різні товари . Їстівні припаси йшли на утримання дружини, а інші товари відправляли в Київ, а звідти навесні везли на продаж в Царгород та інші міста ... ».
11) «Якщо ти не йдеш на невірних і не приходиш на раду до нас, то, значить, ти задумав недобре і хочеш допомагати паганим. Хай Бог нас розсудить».
12) «Великий Бог учинив тугу велику в половців, страх напав на них та жах від появи руських військ, і дременули всі так, що й коні їх не почували вже сили в ногах…»