Предмет: История, автор: leonov63

СРОЧНО ДАЮ 100 БАЛЛОВ
НУжно прочитать отрывки и соотнести с действиями Святослава и потом ответы расставить в хронологической последовательности.
Например:
1.(отрывок)
1.Святослав в (год) делал поход на Византию
1) «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
2) «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»… І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину… І повернувся він у Переяславець…».
3) «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого..., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом Варіант І Варіант ІІ Електронний додаток до сторінки 30 52 на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю...».
4) «…Рушив… (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг… (він) болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків…».
5) «Дружина господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв… по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася… вона була гідно вшанована».
6) «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царьград, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали, і майна немало взяли…».
7) «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва».
8) «Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас в місті. А Руська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді допоможе? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов’язання платити нам данину — цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород».
9) «…Імператор [візантійський] згодився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Істра в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Князь переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці…».
10) «Більшу частину зими князі і дружина їздили по містах, великих селах, збираючи з міських і селянських громад-шнур срібло, хутра, продовольство і різні товари . Їстівні припаси йшли на утримання дружини, а інші товари відправляли в Київ, а звідти навесні везли на продаж в Царгород та інші міста ... ».
11) «Якщо ти не йдеш на невірних і не приходиш на раду до нас, то, значить, ти задумав недобре і хочеш допомагати паганим. Хай Бог нас розсудить».
12) «Великий Бог учинив тугу велику в половців, страх напав на них та жах від появи руських військ, і дременули всі так, що й коні їх не почували вже сили в ногах…»

Ответы

Автор ответа: Austerlitz
2

Відповідь:

Хронологічна послідовність: 6, 10, 5, 7, 1, 4, 2, 8, 9, 3, 11, 12.

Пояснення:

УВАГА! НЕ ВСІ УРИВКИ СТОСУЮТЬСЯ СВЯТОСЛАВА ХОРОБРОГО

---------------------------------------------------------

  • 6) «І хоча послали болгари вість цісареві, що йде русь на Царьград, вони прийшли і стали пустошити землю. І грабували вони по узбережжю Понту, багато ж і святих церков вони вогневі оддали, і майна немало взяли ... »

941 рік. Похід Ігоря на південь, Сятослава не стосується.

---------------------------------------------------------

  • 10) «Більшу частину зими князі і дружина їздили по містах, великих селах, збираючи з міських і селянських громад-шнур срібло, хутра, продовольство і різні товари . Їстівні припаси йшли на утримання дружини, а інші товари відправляли в Київ, а звідти навесні везли на продаж в Царгород та інші міста ... »

944 рік. Розповідь з літописа про збір данини. Святослава не стосується.

---------------------------------------------------------

  • 5) «Дружина господаря Русі, який колись приводив флот проти ромеїв… по смерті свого чоловіка прибула в Константинополь. Хрестилася… вона була гідно вшанована»

957 рік, це не стосується Святослава, бо це посольство Ольги до Константинополя

---------------------------------------------------------

  • 7) «Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва»

967 рік. Похід проти хозар

---------------------------------------------------------

  • 1) «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам.Тож не втечемо, а станемо кріпко, а я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо»

967 рік, промова перед взяттям Переяславця на Дунаї

---------------------------------------------------------

  • 4) «…Рушив… (він) на Дунай на болгар, і в битві переміг… (він) болгар. І взяв він вісімдесят міст по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у Переяславці, беручи данину з греків…»

967 рік, Взяття переяславця

---------------------------------------------------------

  • 2) «Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: «Хочу йти на вас»… І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину… І повернувся він у Переяславець…»

970 рік перший похід на Візантію

---------------------------------------------------------

  • 8) «Якщо не укладемо мир і дізнаються, що нас мало, то прийдуть і обложать нас в місті. А Руська земля далеко, печеніги з нами воюють, і хто нам тоді допоможе? Укладемо ж мир, адже вони вже взяли на себе зобов’язання платити нам данину — цього з нас і вистачить. Якщо ж перестануть платити нам данину, то знову, зібравши безліч воїнів, підемо з Русі на Царгород»

971 рік, рада з дружинниками стосовно миру з Візантією.

---------------------------------------------------------

  • 9) «…Імператор [візантійський] згодився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Істра в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Князь переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці…»

971 року, початок перед перемовинами Святослава звізантійським імператором.

---------------------------------------------------------

  • 3) «Вважаю, що ти не забув про поразку батька твого..., який, порушивши клятвений договір, приплив до столиці нашої з величезним військом на 10 тисячах кораблів, а до Кіммерійського Боспору повернувся лише з десятком човнів, сам став передвісником своєї біди. Не згадую я вже про його жалюгідну долю...»

літо 971, переговори Святослава з імператором Візантії.

---------------------------------------------------------

  • 11) «Якщо ти не йдеш на невірних і не приходиш на раду до нас, то, значить, ти задумав недобре і хочеш допомагати паганим. Хай Бог нас розсудить»

1097 рік. Це не стосується Святослава. Це Любецький з'їзд з Володимиром Мономахом

---------------------------------------------------------

  • 12) «Великий Бог учинив тугу велику в половців, страх напав на них та жах від появи руських військ, і дременули всі так, що й коні їх не почували вже сили в ногах…»

Це стосується Святослава Ізяславовича, битва на ріці Сутень.

---------------------------------------------------------

#SPJ1

Похожие вопросы
Предмет: Қазақ тiлi, автор: eabdiyeva2006
Переведите текст с казахского без переводчика 26 баллов
Қазақ хандығының аумағы Жоңғария билеушілерін қызықтыратын. Өйткені, қазақ жері арқылы Ресей мемлекетімен, Сібірмен, Орта Азия халықтарымен сауда байланыстарын орнатып, сауда жолдарын бақылауда ұстағысы келді. Екіншіден, мал жайылымына жақсы және Қазақстанның оңтүстігіндегі сауда – қолөнер орталықтары қызықтырды. Сонымен бірге, халықтан алым – салық алуды ойлады.
1723 жылы Жоңғар қоңтайшысы Цеван Рабдан өз әскерін Қазақстанға қарай аттандырды. Қазақ еліне қарсы басқыншылық соғыс жүргізді. Жау жеті бағытта шабуылға шықты. Жоңғар шапқыншылығының алғашқы соққысына ұшыраған Жетісу мен Ертіс бойының қазақтары болды. Жоңғарлардың шабуылы күтпеген жерден болды. Сондықтан қазақтар барлық мүлкін тастап, қашуға мәжбүр болды. Жоңғарлар Ташкент, Сайрам, Түркістан қалаларын басып алды. Бұл кезең (1723 – 1727 жылдар) қазақ тарихында «Ақтабан шұбырынды, Алқакөл сұлама» деп аталады. Қазақтардың көп бөлігі Орта Азияға (Самарқанд, Бұхар, Хиуа) көшті. Сол жылдары қасіреттің символы ретінде «Елім - ай» атты ән шықты. Авторы Қожаберген жырау.
Қазақтар шұрайлы мал жайылымдарынан айырылды. Жетісудағы және Қазақстанның оңтүстігіндегі қалалар тоналды. Көршілес мемлекеттермен сауда – саттық байланысы да уақытша үзілді. Шәкәрім Құдайбердіұлының келтірген деректері бойынша, қазақтардың үштен екі бөлігі қырғынға ұшыраған. Енді бір бөлігі құлдыққа берілген. Халық ашаршылыққа ұшырады. Қазақ хандығының халқы шекаралас жатқан мемлекеттерге қашты.