Предмет: Українська література, автор: pincuko504

Напишіть будь ласка готову анотацію до української книги (люба) книга щоб була

Ответы

Автор ответа: lysiukalla23

Объяснение:

Анотація до книги "По той бік зеркала" Юрія Андруховича.

"По той бік зеркала" - це колекція оповідань відомого українського письменника Юрія Андруховича. Кожне оповідання в цій книзі - це окрема історія, яка розповідає про життя звичайних людей, їхні мрії та бажання.

У цій книзі є оповідання про любов, втрату, надію та розчарування. Вони розташовані в різних часових періодах та місцях, від киянських квартир до провінційних містечок. Але їхні головні герої - це люди, які мають свої проблеми та переживання, і які зрештою знаходять своє місце в цьому світі.

Книга "По той бік зеркала" - це захоплюючий та емоційний збірник оповідань, який глибоко вразить читача та залишить незабутні враження.

Предыдущий вопрос

Следующий вопрос

Похожие вопросы

Предмет: Физика, автор: vb525084

Різниці між термометрами

1 год назад

Предмет: Биология, автор: renata32547698

Серед поданих ознак стану людини оберіть ознаки життя. варіанти відповідей 1.наявність серцебиття 2.наявність пульсу 3.наявність дихання 4.реакція зіниці на світло 5.наявність кровообігу

1 год назад

Предмет: Українська мова, автор: Sasha12345609y

ЯК ЇЖАЧОК СВОЇ ГОЛКИ ЗДОБУВ
Давно це було. У ті часи, коли звірі були ще схожі між собою. Мудрий Охоронець природи тоді лише спостерігав за тваринами, до їхніх звичок придивлявся. Що кому більше пасувало — тим їх і наділяв.
Їжачок Фирк мав тоді гарну пухнасту шубку. Та був такий ледачий, що ніколи за нею не доглядав. Побіга по кущах та яругах, замурзається по самісінькі вуха, шерстинки у нього й злипнуться. Стирчать на всі боки, немов колючки, а йому й байдуже.
- Ти б умився,- докоряла йому киця Чистюлька.
- А навіщо?-фиркав їжачок. -Все одно забрудниться знову!
Вирішив дощик його помити, заставши зненацька. А Фирк відчув: щось негаразд та й під коріння старого дуба сховався. Пошумів Дощик, похлюпав калюжками і спатоньки ліг. А вранці сонечко із-за хмарки викотилось. Вибіг замазура зі своєї схованки. Грається, носиком вітер ловить.
- Давай хоч розчешу тебе, - пропонує веселий Вітерець.
- Ні в якому разі! - затупав ніжками їжачок. -Це ж дуже боляче! А мені й так зручно. Відчепіться від мене!
Після таких слів навіть у мудрого Охоронця природи терпець урвався. Розгнівався він та й каже: " Що ж, залишайся таким назавжди! Замість пишної шерсті- колючки матимеш. їх не треба доглядати. Але разом з тим ні в кого не виникне бажання погладити тебе, приголубити.»
З того часу залишився їжак колючим, немов клубочок з голочками. Вже й радий би причепуритися, та пізно...

до прочитаного тексту добрати переказ