Предмет: Литература, автор: revario29

ПЖПЖЖППЖЖПППЖПЖПЖПЖЖПЖП
Дайте розгорнуту на запитання Що хотів передати своею поезією Роберт Бернс? Чим вона популярна,

Ответы

Автор ответа: Krifot
1

Роберт Бернс - шотландський поет, який жив у XVIII столітті і вважається одним з найвідоміших поетів Скотландії. Його поезія була написана на мові лох-гельській, діалекті шотландської мови, і вона була популярна серед звичайних людей.

Одна з головних тем, що проймає поезію Бернса, це любов до життя та до простих народних цінностей. Він оспівує красу природи, простоту і щирість людських почуттів, романтику та пристрасть.

Також він відображав у своїй поезії соціальні проблеми того часу, такі як бідність, безправ'я та нерівність. Бернс звертав увагу на становище звичайних людей та критикував аристократію та корупцію.

Його поезія також відома своїм використанням лох-гельського діалекту, що додавало їй особливого колориту та духу народності. Він створив багато класичних творів, таких як "Auld Lang Syne", "To a Mouse", "Tam O'Shanter" та інших.

В цілому, поезія Роберта Бернса популярна завдяки його здатності передавати почуття та емоції через свої твори, а також завдяки його таланту використовувати мову та діалект для створення враження автентичності та народності.

Похожие вопросы
Предмет: Физика, автор: vb525084
Предмет: Українська мова, автор: Sasha12345609y
ЯК ЇЖАЧОК СВОЇ ГОЛКИ ЗДОБУВ
Давно це було. У ті часи, коли звірі були ще схожі між собою. Мудрий Охоронець природи тоді лише спостерігав за тваринами, до їхніх звичок придивлявся. Що кому більше пасувало — тим їх і наділяв.
Їжачок Фирк мав тоді гарну пухнасту шубку. Та був такий ледачий, що ніколи за нею не доглядав. Побіга по кущах та яругах, замурзається по самісінькі вуха, шерстинки у нього й злипнуться. Стирчать на всі боки, немов колючки, а йому й байдуже.
- Ти б умився,- докоряла йому киця Чистюлька.
- А навіщо?-фиркав їжачок. -Все одно забрудниться знову!
Вирішив дощик його помити, заставши зненацька. А Фирк відчув: щось негаразд та й під коріння старого дуба сховався. Пошумів Дощик, похлюпав калюжками і спатоньки ліг. А вранці сонечко із-за хмарки викотилось. Вибіг замазура зі своєї схованки. Грається, носиком вітер ловить.
- Давай хоч розчешу тебе, - пропонує веселий Вітерець.
- Ні в якому разі! - затупав ніжками їжачок. -Це ж дуже боляче! А мені й так зручно. Відчепіться від мене!
Після таких слів навіть у мудрого Охоронця природи терпець урвався. Розгнівався він та й каже: " Що ж, залишайся таким назавжди! Замість пишної шерсті- колючки матимеш. їх не треба доглядати. Але разом з тим ні в кого не виникне бажання погладити тебе, приголубити.»
З того часу залишився їжак колючим, немов клубочок з голочками. Вже й радий би причепуритися, та пізно...

до прочитаного тексту добрати переказ