Допоможіть!!! даю 30 балів!
Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки
1. Я знаю тут проходили бої і вороги ломились в ці ворота.
2. Рожевий пил спадав синіло все кругом і коси золоті зоря вплітала в трави.
3. У вилисках дніпровської води що воям князя рани омивала я бачу захлинається навала свавільної фашистської орди.
4. Ті хто пливтимуть за мною будуть чути над нам з радості ангели схлипнуть.
5. Ходить вересень в селі а літо в осені питає де поділись журавлі.
6. Я й сьогодні не знаю хто там ходить у саду як я щастя упізнаю де кохання я знайду.
7. Книги морська глибина хто в них пірне аж до дна той хоч і труду мав досить дивнії перли виносить.
8. Співаю те що в світі бачу що в серце або в мозок впало то засміюся то заплачу сміху немного сліз немало.
9. Вогонь у печі палає і гогонить а Маланка заплющує очі і їй здається що то шумить колосом нива і серп черкає по стеблу.
10. Ніхто в житті розполовинити не зможе нас як віру з серця вийняти де наш нуртує час.
11. Є люди чия доля змушує нас замислитися чи не вельми поблажливо ставимося до себе.
Ответы
Ответ:
та без проблем
Объяснение:
1.Я знаю, тут проходили бої, і вороги ломились в ці ворота.
2.Рожевий пил спадав, синіло все кругом, і коси золоті зоря вплітала в трави.
3.У вилисках дніпровської води, що воям князя рани омивала, я бачу, захлинається навала свавільної фашистської орди.
4.Ті, хто пливтимуть за мною, будуть чути над нам з радості ангели, схлипнуть.
5.Ходить вересень в селі, а літо в осені питає: "Де поділись журавлі?"
6.Я й сьогодні не знаю, хто там ходить у саду, як я щастя упізнаю, де кохання я знайду.
7.Книги морська глибина, хто в них пірне аж до дна, той хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить.
8.Співаю те, що в світі бачу, що в серце або в мозок впало, то засміюся, то заплачу, сміху немного, сліз немало.
9.Вогонь у печі палає і гогонить, а Маланка заплющує очі і їй здається, що то шумить колосом нива і серп черкає по стеблу.
10.Ніхто в житті розполовинити не зможе нас, як віру з серця вийняти, де наш нуртує час.
11.Є люди, чия доля змушує нас замислитися, чи не вельми поблажливо ставимося до себе.