Предмет: Українська мова, автор: wcxyxh7c24

срочно!!даю 25 балов
|.прочитайте текст визначте його тему й стиль мовлення.Які типи мовлення поєднано в тексті?
II. Знайдіть у тексті опис приміщення. Назвіть предмети вітальні, на яких автор зосереджує увагу читача, місце їх розташування та ознаки кожного з них. Як ви думаєте, чому портрети на стіні «поблискували»? Доведіть, що цей опис є художнім, а не науковим.
] ||I. Користуючись словником, поясніть лексичне значення виділених слів. До-беріть синоніми до слів грюкати, подив, мандрівник.
• Iv. Знайдіть і ще раз прочитайте уривок про зустріч подорожніх з бабисею та перебування в булинку (з описом вітальні). Складіть план цієї частини тексту та перекажіть її письмово.

Приложения:

Ответы

Автор ответа: s4798901
1

1. Художній стиль.
2. Велика вітальня, невеликі видовжені вікна майже під стелею, важкі меблі біля стін, дрова у каміні; Портрети були гарними і заворожуючими, тому виділялися серед інших предметів, акцентуючи увагу на собі. Тому вони і поблискували; Цей текст художній, бо використовував художні елементи, переносні значення.

3. Грюкати - гримати, шуміти; Подив - здивування; Мандрівник - подорожній, прохожий.
4. 1) Вітальня з високими стінами і вікнами.
2) Рип важких меблей.
3) Дрова, які заливали вітальню світлом.
4) Крісля біля них.
5) Жест бабусі.
6) Портрети.

Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: markotkachuk2009
Скласти складний план Прокидаюсь я щосуботи від сонця та золота, що, здасться, тече крізь вікно з позолочених хрестів на Андріївській церкві. Я дивлюся на них та уявляю, куди б лягала Їхня тінь, коли сонце тільки-но зi- йшло. А сягала вона аж на дальнi, укриті молоденькою зеленню при- додільські кручі. Кручі ті найраніше зустрічають весну. Потім тінь дедалі коротшвала, доки не зникла помiж старовинними будинками на узвозі тихій вуличці, вимощеній бруківкою. Я подумав тоді: «Тiнi коротшають так само непомітно, як і людське життя. Я іду узвозом до Подолу, мого улюбленого, брудненького, але найдемократичнішого району в цілому місті, з його Житнім база- ром, старенькими церковцями, вологим вітром iз Дніпра. На узвозі мало перехожих. Субота. Тільки в скверi бiля Андріївської церкви сидить на лавочках пенсіонери з онучатами. Нині на узвозі тихо. Ол- нак тільки-но я проминаю останній низовий будинок нашої вулиці, вiд спокою, що огортав мене там, нагорi, не залишається і слiду: спiвають на крутих звивах колії трамваї, коротко й рiзко сигналять машини, скриплять гальма, підтюпцем біжать від автобусної зупинки до базару сільські жінки з кошиками та клунками за плечима. Андріївська церква. м. Київ Я пішов на кручі. Поміж густими кущами дерези на схилах уже закуталася лагідна просинь. А низовою вулицею ще текла рiчка жовтого пилу, і в ньому снували маленькі люди. Сонце вже торкнулося обрію. Воно було кругле, густо-червоне й таке врочисте, що говорити з ним личило б хоба що давньогрецькою мовою. Але я не знав давньогрецької і йшов поміж кручами, тихо шепо- чучи: Скоро я вже не побачу тебе iз цих круч. Але ж ти однакове всюди! ​
Предмет: История, автор: loveturlet