Предмет: Українська мова, автор: aleksandragajbu7

СРОЧНО ДОПОМОЖІТЬ будь ласка
поставте тільки коми ​

Приложения:

Ответы

Автор ответа: gosha2917
1

Ответ:

Дім ще не прокинувся, він беріг у всьому зиму в вистуджених грубках, нахолодних стінах та долівці в рипучих дверях, набряклих вологою. Я затопив коминку. Полум'я весело застрибало по дровах, складених ще восени. Коминок дихнувши в кімнату димом, пробився крізь повітряну пробку в димарі і повіяло теплом. Раптом крізь потріскування дров і гуготіння полум'я, я почув ніжний трепіт, ніби й душа дому прокидалася до життя. На припічку комина пробував крила метелик, розбуджений теплом. Метелики залітали в дім восени перед холодами. Вони засинали по кутках разом із домом і разом із ним прокидалися навесні. Цей метелик нагадував кленовий листок у жовтні - густочервоний з брунатними цятками. Ось він одірвався від припічка і завалюючись на оніміле крило, перелетів на люстру, з люстри до вікна й заторохкотів об шибку визолочену сонцем. Я обережно взяв метелика за крильця і розчахнув половинки вікна, впустивши до кімнати сонце і вітер. Метелик лоскітно повз по лініях моєї долоні, виповз на пучку, змахнув крильцями, знявся в небо, полетів на зустріч сонцю і розчинившись у його сяйві, зник.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: margo4459
Написать пересказ тексту помагитес дз
Текст

Процес випікання хліба не є простим. У цей день жінка одягала чисту сорочку й вишитий рушник, бо здавна в Україні особлива увага приділялася охайності жінки та чистоті рук. Тільки-но починало світати, мати, вмившись,
зодягала чисту
сорочку, підвʼязувалася вишитим
фартухом і вилазила на лежанку. Я крізь сон чув її лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!». Незабаром кімната освітлювалася живими зайчиками, спалахували сухі дрівцята, потріскуючи голосними пострілами. Піч гоготіла, коли полумʼя лизало своїм язиком челюсті.
Доки варилося снідання, мати місила тісто. То було цікаве видовисько. Материні руки раз по раз занурювалися в діжу, од чого ослінчик аж двигтів.
Тісто вимішувалося, крутішало. Коли воно нарешті ставало вʼязким, як гума, і вже важко було працювати
руками, мати призупиняла роботу, будила свою
родину й годувала сніданком. Поснідавши, батько йшов на роботу, а я біг на кінець городу, щоб наламати широких капустяних листків. За цей час в оселі вже стояв паркий дух. На засланому простирадлом ліжкові, а поверх ще й рушником, пузатилося кілька кругленьких паляничок. Мати була вся в роботі. Легкими рухами рук вона витягувала опецьок тіста, вмокала у воду руки, щоб воно не прилипало, й, перекидаючи з однієї долоні в другу, формувала круглу, наче сонце, хлібину. Злегка поплескавши верхівку, ненька клала паляницю на рушник. Робила вона це так вправно, що я навіть не встигав уволю надивитися.
Доки мати викачувала останню, найменшу паляничку, що
призначалася мені, я біг за лопатою і, внісши, приставляв її до печі. На лопату клали капустяний листок, змащений олією або притрушений борошном, й усаджували хлібину. Біле тісто паляниці нариз обдувало гарячим духом печі. Нагнічені челюсті покліпували, паче в безмісячну ніч зорі. Іскорками розжареної сажі здригався жар. Зробивши виделкою кілька проштрихів, мати шугала лопату з хлібиною в гарячу утробу печі; потім другу, третю, аж доки не сховалася за челюстями й
моя паляничка.
Предмет: Алгебра, автор: danisfelip228