Ми, великий государ, наша царська величність, підданого нашого Богдана Хмельницького, гетьмана Війська Запорозького, і все нашої царської величності високою рукою в попередніх їх правах і привілеях, які їм надані були королями польськими та великими князями литовськими, і тих їх прав і вольностей порушувати нічим не веліли своїми старшими за своїм попередніми правами, а наші царської величності бояри і воєводи в ті їх військові суди втручатися не будуть. А число війська запорозького ми вказали за їх же чолобиттям визначити спускового 60 000 завжди повне. А якщо з божої волі смерть настане гетьмана, то ми, великий государ, дозволили Війську Запорозькому обирати гетьмана за попередніми їх звичаями самим проміж себе. А кого гетьманом оберуть, про те писати нам, великому государеві, а також тому новообраному гетьманові на підданство і на вірність віру нам, великому государеві, учинити при кому ми, великий государ, укажемо, а при булаві гетьманській староству Чигиринському з усіма його приналежностями, які перед цим при ньому були, ми указали бути по-давньому. Також і маєтків козацьких і земель, які вони мають для пожитку, відбирати в них і у вдів, що після козаків залишилися, а дітей не веліли, а бути їм за ними, як і раніше.
2. Визначить з документа окремо політичні й економічні права і привілеї, які закріплювалися за вій Запорозьким жалуваною грамотою російського царя.
Ответы
Ответ:
Объяснение:
З документа можна виділити наступні політичні права і привілеї, які були закріплені за військом Запорозьким за грамотою російського царя:
Військо Запорозьке зберігало всі свої права та привілеї, які були надані йому раніше королями Польщі та великими князями Литви.
Ніхто не мав права порушувати права та вольності війська Запорозького.
Бояри і воєводи не мали права втручатися у військові суди війська Запорозького.
Число війська Запорозького було визначене на рівні 60 000.
У разі смерті гетьмана Війська Запорозького військо мало право обрати нового гетьмана за попередніми звичаями.
Обраний гетьман повинен бути вірний і підданий російському цареві.
Щодо економічних прав і привілеїв, то документом було передбачено:
Маєтки та землі, які належали козакам для пожитку, не можна було відбирати у них та у вдів, що після козаків залишилися.
Діти козаків мали право залишатися на землях, які належали їхнім батькам.