Весільні традиції Полтавської області
Ответы
Ответ:
Объяснение:
Весілля на Полтавщині
Весілля розпочиналося з того, що молодий збирав своїх бояр, дружб, неодружених хлопців, свах (заміжніх жінок), дядьків та світилок, які протягом весілля виконували різні функції. Кількість весільних чинів залежала від заможності родини та від кількості гостей.
Існувала традиція посилати вранці у цей день музик до молодої. Після цього вона починала збиратися до шлюбу.
Іван Їжакевич. Норовистого сусіда везуть на весілля, 1891 рік (Джерело – uamodna.com)
Батьки молодого, за звичаєм, благословляли сина та частували гостей «на доріжку». Мати приколювала навхрест, на спині у молодого дві голки освячені в церкві. Кропила сина святою водою, обсипала «на щастя» зерном та дрібними монетами. Батьки виводили сина за ворота, тримаючись за попередник (фартуха). За воротами розбивали «на щастя» глиняну тарілку (з якої мати обсипала зерном молодого).
Далі весільний поїзд рушав до молодої. Весільний поїзд - це дійові особи весільного обряду з боку молодого і з боку молодої. На початку весілля вони були двома протилежними таборами, а по весіллю це вже дві поріднені групи.
У цей час на подвір'ї молодої з самого ранку метушня, закінчували останні приготування до весілля. Молодого, не відразу впускали до хати, вимагаючи викуп. Парубки, які мешкали на вулиці молодої, очікуючи весільного поїзда, перекривали вхід до її двору. «Брамові» стояли на воротях, щоб отримати «ворітну» - викуп за молоду.