«Перед греко-католицькою церквою постала необхідність оновлення, чи радше, віднайдення властивого їй як духовній інституції місця у суспільному житті. Це важливе завдання стало основним змістом архієрейського служіння митрополита Андрея Шептицького (1901-1944). Наполеглива душпастирська праця, турбота про освіту і культуру, захист національних і соціальних прав народу зробили Шептицького беззаперечним провідником моральним авторитетом української спільноти, а саму церкву - широко розгалуженою та впливовою інституцією Галичини, яка хоч і втратила свою функцію головного індикатора національної ідентичності, все ж була важливим консолідаційним чинником і духовною опорою у змаганнях за українську державність».
Запитання.
1. Які факти підтверджують слова з історичного джерела, 2. Як А.Шептицький міг власним прикладом пробуджувати в українців національну свідомість? ( коротко обгрунтуйте своє твердження).
Срочно пожалуйста
Ответы
Відповідь:
1.З історичного джерела видно, що митрополит Андрей Шептицький наполегливо працював над оновленням і віднайденням місця греко-католицької церкви в суспільному житті. Він зосередив увагу на душпастирській роботі, турботі про освіту і культуру, а також захисті національних і соціальних прав українського народу. Це призвело до того, що греко-католицька церква стала важливим консолідаційним чинником і духовною опорою у змаганнях за українську державність.
А.Шептицький власним прикладом пробуджував в українців національну свідомість через свою наполегливу душпастирську роботу, турботу про освіту і культуру, та захист національних і соціальних прав українського народу. Він був беззаперечним провідником і моральним авторитетом української спільноти, що створювало позитивний приклад для народу. Крім того, він активно підтримував українську культуру і мистецтво, що сприяло збереженню і розвитку національної ідентичності українців.
Пояснення: