Предмет: Физика, автор: ulagorbonos

1. З якої лійки найшвидше буде виливатися вода, якщо висота лійки 50см, висота носика лійки а) 45cm 6)50 cm, в) 75см. 2.В праве коліно сполученоï посудини налита вода висотою 10см, а в ліве олія. Яка висота стовпчика олії,якщо рідини нерухомі і густина води - 1г/см3, а густина олії—0,9 г/см3 ? 3.У рідинному манометрi налита ртуть. Ліве коліно відкрите в атмосферу. На скільки підніметься ртуть в манометрі, якщо атмосферний тиск 100кПа.​

Ответы

Автор ответа: flash77779
1

1) Швидкість виливання рідини з лійки залежить від висоти носика лійки відносно рівня рідини. За законом Торрічеллі, швидкість виливання рідини з лійки пропорційна кореню квадратному з висоти рідини над носиком лійки. В даному випадку ми маємо такі варіанти:

а) висота носика лійки - 45 см;

б) висота носика лійки - 50 см;

в) висота носика лійки - 75 см.

Оскільки варіант а) має найменшу висоту носика лійки, рідина буде виливатися найшвидше з цієї лійки.

2) Згідно з законом сполучених посудин, рівень рідини в одній посудині повинен бути рівним рівню рідини в іншій посудині. Щоб знайти висоту стовпчика олії, використайте формулу:

h_олії * ρ_олії = h_води * ρ_води

де h_олії - висота стовпчика олії, ρ_олії - густина олії (0,9 г/см³), h_води - висота стовпчика води (10 см), ρ_води - густина води (1 г/см³).

h_олії * 0,9 = 10 * 1

h_олії = 10 / 0,9 ≈ 11,1 см

Отже, висота стовпчика олії дорівнює приблизно 11,1 см.

3) Щоб знайти, на скільки підніметься ртуть в манометрі, ви можете скористатися формулою:

h = P / (ρ * g)

де h - висота стовпчика ртуті, P - атмосферний тиск (100 кПа), ρ - густина ртуті (13,6 г/см³ або 13600 кг/м³), g - прискорення вільного падіння (9,81 м/с²).

Переведемо тиск у паскалі:

P = 100 кПа * 1000 = 100000 Па

Тепер обчислимо:

h = 100000 Па / (13600 кг/м³ * 9.81 м/с²)

h ≈ 0.677 м

Отже, ртуть у манометрі підніметься на приблизно 0.677 м або 67.7 см.


ulagorbonos: дякую
flash77779: Звертайся
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: qwessasi
Широкий, як Дніпро, Хрещатик. Попід берегом, на тротуарах, — люди; посередині, на бруківці, — машини... Праворуч — будинки, подібні до величезних, кахлею обкла- дених груб, один на одного громадяться, угору на Печерськ лізучи. Ліворуч ЦУМ склом на сонці виблискує. Далі — здоровенна десятиповерхова міськрада. (Скільки ж то в ній лю- дей радиться!) Десь за міськарада— телевізійна вежа небо аж у космос проштрикує. Оце висота! На тлі неба круглі із хрестами бані вимальовуються — то костел. Після міськради, за вулицею Прорізною, Хрещатик за- вертає праворуч і, порозсувавши будинки далі від себе (наче збирається крикнути: «Пустіть мене, я хочу пірнути в Дніпро!»), утикається на Європейській площі у філармонію. І через ту філармонію в Дніпро не пірнає... Та після вулиці Прорізної ми по Хрещатику далі не пішли, бо праворуч була станція метро. А метро, як ви самі знаєте, — це метро! І я хотів би глянути на того, хто, приїхавши до Києва з Васюківки, байдуже пройшов би повз метро!
стислий переказ, срочно​
Предмет: Математика, автор: anastasiamanak73