Предмет: Физика, автор: skurstovskaabogdana

7. Прямолінійною ділянкою дороги йде пішохід із незмінною швидкістю 2 м/с.
Його наздоганяє мотоцикл, який збільшує швидкість, рухаючись із прискоренням 2
м/с². Через який час мотоцикл обжене пішохода, якщо на момент початку відліку
часу відстань між ними становила 300 м, а мотоцикл рухався зі швидкістю 22 м/с?
Яку відстань подолає мотоцикл за цей час?

Ответы

Автор ответа: nonameyoutub
2

Ответ:

Объяснение:

Позначимо час, через який мотоцикл обігонить пішохода, як t. Тоді можемо записати такі відстані, які подолають пішохід та мотоцикл за цей час:

Для пішохода: S₁ = v₁t

Для мотоцикла: S₂ = v₂t + (1/2)at², де a - прискорення руху мотоцикла.

Ми знаємо, що на початку відліку відстань між ними становила 300 м, тобто:

S₂ - S₁ = 300 м

Підставляємо відповідні значення та розв'язуємо систему рівнянь:

2t = 300 м + (22 м/с) t - (1/2) (2 м/с²) t²

Перетворюємо рівняння, отримуємо квадратне рівняння:

t² - 44t + 300 = 0

Розв'язуючи квадратне рівняння, отримаємо два корені:

t₁ = 10 с

t₂ = 34 с

Оскільки час не може бути від'ємним, то правильний корінь для нашої задачі - t = 10 с.

Тепер можна визначити відстань, яку подолає мотоцикл за цей час:

S₂ = v₂t + (1/2)at² = (22 м/с) (10 с) + (1/2) (2 м/с²) (10 с)² = 220 м + 100 м = 320 м.

Отже, мотоцикл подолає за 10 с відстань 320 м.

Похожие вопросы
Предмет: Литература, автор: TeenSun
СРОЧНО,ДАЮ 30 БАЛЛОВ
Размер(ямб,хорей и т.д.)
рифма(мужская,женская)
способ рифмовки(перекрестный,параллельный,кольцевой)
стихотворения:
На станции тихой…

В окошке вагонном – то поле, то речка,
То город далёкий, то роща мелькнёт.
У станции с тихим названьем «Овечка»
Состав замедляет стремительный ход...

А люди живут здесь, такие земные,
Растят урожай и ждут поезда.
И помнят, какою бывает стихия,
И знают, какою бывает беда.

Пылали цистерны, и клубы густые
Высокое небо закрыли собой.
Но мирные люди – сельчане простые –
С бедою смертельною вышли на бой...

Листвою шумят серебристые вербы,
Мальчишки бегут босиком по росе.
В той битве суровой огонь был повержен,
Да только домой воротились не все.

В окошке вагонном – то поле, то речка,
Над братской могилой пылает звезда.
На станции тихой с названьем «Овечка»
В минуте молчанья стоят поезда...

Над мирными крышами ласточки вьются,
И мирное солнце встаёт за рекой.
И в наших сердцах навсегда остаются
Отдавшие жизни за этот покой.