Предмет: Українська мова, автор: antonzaac615

Срочноооооооооооооооооооо.....Напишіть коротку історію на тему «Сам удома», використовуючи по словосполучення.
Лежати досхочу, комп'ютерні ігри, їсти чіпси, пити кока-колу, ходи голові, доросле життя, вільний час, сам собі хазяїн. ребенку 10 лет

Ответы

Автор ответа: ovchinnikovleva
1

Ответ:

Макс зазвичай займався дорослим життям - працював на повну ставку і проводив більшість часу на роботі. Тож коли його бос вирішив надати додаткові вихідні дні, Макс радісно згодився провести вільний час сам удома.

Перші кілька годин Макс просто лежав досхочу, грав в комп'ютерні ігри, їв чіпси та пив кока-колу. Але потім йому почало здаватися, що його мозок занадто багато працює і він потребує трохи фізичного руху.

Тому Макс вирішив погуляти по кімнаті, ходив головою вліво та вправо, розім'яти свої м'язи та розтягнути спину. Після цього він знову повернувся до своєї гри.

Поступово Макс зрозумів, що бути сам собі хазяїном - це дійсно круто. Він міг робити те, що хоче, і не було потреби ділити свій час з кимось іншим. Навіть якщо це означало, що деякі його дії можуть здатися дещо дитячими.

Коли дні вільного часу Макса підійшли до кінця, він зрозумів, що насправді насолодився своїм часом сам удома. Він знову повернувся до роботи, але знаходив час на те, щоб згадувати ці приємні моменти.

Объяснение: постав будь ласка 5 зірок.


ovchinnikovleva: Ні
ovchinnikovleva: Спробуй знайти такий же твір
ovchinnikovleva: ти напевно спишеш і вишлеш жалобу
antonzaac615: ну я тобі повірю
ovchinnikovleva: тоді добр
ovchinnikovleva: просто я його сидів писав
Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: murashidalove
Предмет: Математика, автор: orazbaevajanar544
Предмет: Литература, автор: v7tsimbal
Помогите определить размер стихотворения по литературе (ямб хорей и т.п.)
Поле, русское поле…
Светит луна или падает снег, —
Счастьем и болью вместе с тобою.
Нет, не забыть тебя сердцем вовек.
Русское поле, русское поле…
Сколько дорог прошагать мне пришлось!
Ты моя юность, ты моя воля —
То, что сбылось, то, что в жизни сбылось.

Не сравнятся с тобой ни леса, ни моря.
Ты со мной, мое поле,
Студит ветер висок.
Здесь Отчизна моя, и скажу, не тая:
— Здравствуй, русское поле,
Я твой тонкий колосок.

Поле, русское поле…
Пусть я давно человек городской —
Запах полыни, вешние ливни
Вдруг обожгут меня прежней тоской.
Русское поле, русское поле…
Я, как и ты, ожиданьем живу —
Верю молчанью, как обещанью,
Пасмурным днем вижу я синеву.

Не сравнятся с тобой ни леса, ни моря.
Ты со мной, мое поле,
Студит ветер висок.
Здесь Отчизна моя, и скажу, не тая:
— Здравствуй, русское поле,
Я твой тонкий колосок.