Предмет: Українська література, автор: andreevanton01010172

Як казкова мрія Марі стала реальністю? Як ви думаєте? Хто цьому сприяв?
Казка Лускунчик

Ответы

Автор ответа: denistrigub66
5

Ответ:

Казка "Лускунчик" була написана німецьким письменником Е.Т. А. Гофманом в 1816 році. У цій казці розповідається історія дівчинки Марі, яка отримує в подарунок на Різдво від свого дядька загадкового Лускунчика.

Марі дуже любить іграшки та казки, і її фантазії дуже живі. Коли вночі Марі засинає з Лускунчиком на руках, вона починає бачити уві сні казкові пригоди. Лускунчик оживає і разом з Марі вирушає до замку, де вони стають свідками битви між армією мишей та іграшковими солдатами.

Зрештою, Марі прокидається, і їй здається, що все було всього лише сон. Однак, коли вона прокидається, вона знаходить на своїй подушці горіх, який Лускунчик їй подарував, і вона розуміє, що все, що сталося, було справжнім.

Казкова мрія Марі стала реальністю завдяки її живій уяві і вірі в чудеса. Також важливу роль зіграв Лускунчик, який був подарунком від дядька і став ключем до казкового світу. Можливо, мрію Марі допомогли здійснити й інші персонажі казки, такі як Клара, Фея Драже та інші.

В цілому, казка" Лускунчик " наповнена магією, казковими персонажами і неймовірними пригодами, які змушують вірити в чудеса і дозволяють збуватися навіть найзаповітнішим мріям.

Объяснение:


Pponnall: Слишком долго читать
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: anna01665
Із поданого тексту виписати будь-яких шість простих речень та зробити повний синтаксичний розбір ( підкреслити всі члени речення, Над кожним словом надписати частини мови, у дужках зробити аналіз).
Тиша! Тиша панує тут, непорушна і дзвінка.Ні насторожений шуліка, ні чабан - ніщоне порушить степового спокою, віковічного і величавого. До речі, пригадались у цій красі слова Володимира Сосюри: «О краю рідний мій, твої степи безкраї, твою красу ні з чим я не зрівняю!»
Послухайте! Дзвенять цикади. Гаряче пахнуть травами. Безумовно, тиша навкруги, спокій. Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка, пробігаючи в траві. Навдивовижу, бризнуть врізнобіч з-під ніг коники-ковалі, а часом ще й жайворонки дзюркочуть у
тиші, проймаючи її вверх і вниз. Вони, чисті і прозорі, невидимі у повітрі, як струмки, що течуть розмаїті, джерельно-дзвінкі. Здається, співає від краю до краю саме повітря, лунке і глибоке.
Кожна стеблина закоренилася в суху землю, місцями вже потріскану. На серці тепло та спокійно! Пливуть квітучі типчаки, гнучкі і тонконогі. Серед золотавого їхнього розливу рясніють в улоговинках озеречка яскравих квітів. Сизіють де-не-де, немов покриті інеєм, острівки степового чаю. Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки, кермена та молодого кураю. Далеко, на самому крайнебі, пасуться гуртом степові мешканці: гіллясторогі олені, зебри та антилопи.