Предмет: Українська мова,
автор: anna01665
Із поданого тексту виписати будь-яких шість простих речень та зробити повний синтаксичний розбір ( підкреслити всі члени речення, Над кожним словом надписати частини мови, у дужках зробити аналіз).
Тиша! Тиша панує тут, непорушна і дзвінка.Ні насторожений шуліка, ні чабан - ніщоне порушить степового спокою, віковічного і величавого. До речі, пригадались у цій красі слова Володимира Сосюри: «О краю рідний мій, твої степи безкраї, твою красу ні з чим я не зрівняю!»
Послухайте! Дзвенять цикади. Гаряче пахнуть травами. Безумовно, тиша навкруги, спокій. Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка, пробігаючи в траві. Навдивовижу, бризнуть врізнобіч з-під ніг коники-ковалі, а часом ще й жайворонки дзюркочуть у
тиші, проймаючи її вверх і вниз. Вони, чисті і прозорі, невидимі у повітрі, як струмки, що течуть розмаїті, джерельно-дзвінкі. Здається, співає від краю до краю саме повітря, лунке і глибоке.
Кожна стеблина закоренилася в суху землю, місцями вже потріскану. На серці тепло та спокійно! Пливуть квітучі типчаки, гнучкі і тонконогі. Серед золотавого їхнього розливу рясніють в улоговинках озеречка яскравих квітів. Сизіють де-не-де, немов покриті інеєм, острівки степового чаю. Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки, кермена та молодого кураю. Далеко, на самому крайнебі, пасуться гуртом степові мешканці: гіллясторогі олені, зебри та антилопи.
Ответы
Автор ответа:
1
Тиша! (Міжкличка) Тиша панує тут, непорушна і дзвінка. (Прислівник) Ні насторожений шуліка, (Частка "не") ні чабан - ніщоне порушить степового спокою, (Сполука) віковічного і величавого. (Прикметник, сполука)
До речі, (Сполучник) пригадались у цій красі слова Володимира Сосюри: (Сполучник) «О краю рідний мій, (Міжкличка) твої степи безкраї, (Прикметник, означення) твою красу ні з чим я не зрівняю!» (Звертання)
Послухайте! (Міжкличка) Дзвенять цикади. (Дієслово, діяння) Гаряче пахнуть травами. (Прикметник, означення) Безумовно, (Прислівник) тиша навкруги, (Сполука) спокій. (Іменник, присудок) Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка, (Прикметник, означення) пробігаючи в траві. (Дієслово, обставина) Навдивовижу, (Прислівник) бризнуть врізнобіч з-під ніг коники-ковалі, (Прикметник, означення) а часом ще й жайворонки дзюркочуть у тиші, (Сполучник) проймаючи її вверх і вниз. (Дієслово, обставина) Вони, чисті і прозорі, (Прикметник, означення) невидимі у повітрі, (Прикметник, означення) як струмки, (Прикметник, означення) що течуть розмаїті, (Дієслово, обставина) джерельно-дзвінкі. (Прикметник, означення) Здається, (Дієслово, діяння) співає від краю до краю саме повітря, (Дієслово, діяння) лунке і глибоке. (Прикметник, означення)
Кожна стеблина закоренилася в суху землю, (Прикметник, означення) місцями вже потріскану. (Прислівник) На серці тепло та спокійно! (Іменник, присудок) Пливуть квітучі типчаки, (Дієслово, обставина) гнучкі і тонконогі. (Прикметник, означення) Серед золотавого їхнього розливу рясніють в улоговинках озеречка яскравих квітів. (Прикметник, означення) Сизіють де-не-де, (Прислівник) немов покриті інеєм, (Прикметник, означення) острівки степового чаю. (Іменник, означення) Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки, (Прикметник, означення) кермена та молодого кураю. (Прикметник, означення) Далеко, на самому крайнебі, (Прислівник) пасуться гуртом степові мешканці: (Іменник, додаток) гіллясторогі олені, (Прикметник, означення) зебри та антилопи. (Іменник, означення)
До речі, (Сполучник) пригадались у цій красі слова Володимира Сосюри: (Сполучник) «О краю рідний мій, (Міжкличка) твої степи безкраї, (Прикметник, означення) твою красу ні з чим я не зрівняю!» (Звертання)
Послухайте! (Міжкличка) Дзвенять цикади. (Дієслово, діяння) Гаряче пахнуть травами. (Прикметник, означення) Безумовно, (Прислівник) тиша навкруги, (Сполука) спокій. (Іменник, присудок) Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка, (Прикметник, означення) пробігаючи в траві. (Дієслово, обставина) Навдивовижу, (Прислівник) бризнуть врізнобіч з-під ніг коники-ковалі, (Прикметник, означення) а часом ще й жайворонки дзюркочуть у тиші, (Сполучник) проймаючи її вверх і вниз. (Дієслово, обставина) Вони, чисті і прозорі, (Прикметник, означення) невидимі у повітрі, (Прикметник, означення) як струмки, (Прикметник, означення) що течуть розмаїті, (Дієслово, обставина) джерельно-дзвінкі. (Прикметник, означення) Здається, (Дієслово, діяння) співає від краю до краю саме повітря, (Дієслово, діяння) лунке і глибоке. (Прикметник, означення)
Кожна стеблина закоренилася в суху землю, (Прикметник, означення) місцями вже потріскану. (Прислівник) На серці тепло та спокійно! (Іменник, присудок) Пливуть квітучі типчаки, (Дієслово, обставина) гнучкі і тонконогі. (Прикметник, означення) Серед золотавого їхнього розливу рясніють в улоговинках озеречка яскравих квітів. (Прикметник, означення) Сизіють де-не-де, (Прислівник) немов покриті інеєм, (Прикметник, означення) острівки степового чаю. (Іменник, означення) Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки, (Прикметник, означення) кермена та молодого кураю. (Прикметник, означення) Далеко, на самому крайнебі, (Прислівник) пасуться гуртом степові мешканці: (Іменник, додаток) гіллясторогі олені, (Прикметник, означення) зебри та антилопи. (Іменник, означення)
Похожие вопросы
Предмет: Английский язык,
автор: a3143315
Предмет: Окружающий мир,
автор: Fl1pEx
Предмет: Физика,
автор: anvarbihajitova
Предмет: Литература,
автор: Аноним
Предмет: Математика,
автор: milanovnamila2008190