Предмет: Физика, автор: orky

З вікна, розташованого на висоті 7 м від поверхні Землі, мама кидає гаманець доньці, яка тримає руки на висоті 1 м від поверхні Землі. Швидкість руху гаманця в момент кидка напрямлена горизонтально і дорівнює 3 м/с. На якій відстані від будинку має стояти дівчинка, щоб гаманець потрапив їй у руки?

Ответы

Автор ответа: k831614337
2

Ответ:Задача може бути розв'язана шляхом застосування формули вільного падіння і рівняння руху з постійним прискоренням.

Почнемо з визначенням часу, за який гаманець дістанеться до дівчинки. Для використання цієї формули вільного падіння:

h = 1 м // висота, з якої дівчинка тримає руки g = 9.8 м/с^2 // прискорення вільного падіння t = sqrt(2h/g) // час польоту гаманця до рівня дівчинки

t = sqrt(2 * 1 / 9,8) ≈ 0,45 с

Далі визначимо відстань, на якій дівчинка повинна стояти, щоб гаманець потрапив їй у руки. Для цього використовуємо рівень руху з постійним прискоренням у горизонтальному напрямку:

v = 3 м/с // початкова швидкість гаманця t = 0.45 с // час польоту гаманця до рівня дівчинки x = vt // відстань, на якій дівчинка повинна стояти

х = 3 * 0,45 ≈ 1,35 м

Отже, дівчинка повинна стояти на відстані приблизно 1,35 м від будинку, щоб гаманець потрапив їй у руки.

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: anna01665
Із поданого тексту виписати будь-яких шість простих речень та зробити повний синтаксичний розбір ( підкреслити всі члени речення, Над кожним словом надписати частини мови, у дужках зробити аналіз).
Тиша! Тиша панує тут, непорушна і дзвінка.Ні насторожений шуліка, ні чабан - ніщоне порушить степового спокою, віковічного і величавого. До речі, пригадались у цій красі слова Володимира Сосюри: «О краю рідний мій, твої степи безкраї, твою красу ні з чим я не зрівняю!»
Послухайте! Дзвенять цикади. Гаряче пахнуть травами. Безумовно, тиша навкруги, спокій. Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка, пробігаючи в траві. Навдивовижу, бризнуть врізнобіч з-під ніг коники-ковалі, а часом ще й жайворонки дзюркочуть у
тиші, проймаючи її вверх і вниз. Вони, чисті і прозорі, невидимі у повітрі, як струмки, що течуть розмаїті, джерельно-дзвінкі. Здається, співає від краю до краю саме повітря, лунке і глибоке.
Кожна стеблина закоренилася в суху землю, місцями вже потріскану. На серці тепло та спокійно! Пливуть квітучі типчаки, гнучкі і тонконогі. Серед золотавого їхнього розливу рясніють в улоговинках озеречка яскравих квітів. Сизіють де-не-де, немов покриті інеєм, острівки степового чаю. Зрідка видніються над ковилами кулясті кущі верблюдки, кермена та молодого кураю. Далеко, на самому крайнебі, пасуться гуртом степові мешканці: гіллясторогі олені, зебри та антилопи.