Question

В Софіївськім соборі скоморох На скрипці грає. Господи, я чую! Душа моя з далечини епох До мене йде. Я плачу й торжествую! І сяє золото в блакитній млі, І моляться гетьмани і спудеї. Я чую скрипку рідної землі, Неначе голос матері моєї. А до собору увійшло дитя З очима переможця, а не жертви. Я плачу, бо пройшло моє життя, Я торжествую, бо життя безсмертне!

-метафори

- порівняння

-звертання

- риторичи запитання

-риторичний оклик

-Риторичне заперечення

-анафора

- альтерація, зсопас​

Answer 1

Ответ:

Метафори:

"Душа моя з далечини епох до мене йде"

"І сяє золото в блакитній млі"

"Неначе голос матері моєї"

Порівняння:

"Неначе голос матері моєї"

Звертання:

"Господи"

Риторичні запитання:

"Я чую! "

"І до собору увійшло дитя?"

"Пройшло моє життя?"

Риторичний оклик:

"Господи!"

Риторичне заперечення:

"Не жертви"

Анафора:

"Я плачу"

"Я торжествую"

Альтерація:

"Господи, я чую! Душа моя з далечини епох До мене йде. Я плачу й торжествую!"

Объяснение: