Предмет: Биология, автор: nazarrr2019

Чому кількість рецепторів у шкірі людини не рівномірна?

Ответы

Автор ответа: dontknow12331
1

Кількість рецепторів у шкірі людини неоднакова, оскільки різні ділянки шкіри еволюціонували для виконання різних функцій і, відповідно, мають різні вимоги до сенсорної інформації. Наприклад, кінчики пальців мають більшу щільність рецепторів, оскільки вони повинні бути здатні розпізнавати дрібні тактильні деталі, щоб точно маніпулювати предметами. Аналогічно, шкіра на спині має менше рецепторів, тому що їй не потрібно розпізнавати дрібні тактильні деталі, а потрібно розпізнавати тиск і вібрацію.

Крім того, різні типи рецепторів спеціалізовані для реагування на різні типи подразників. Наприклад, деякі рецептори спеціалізовані для реагування на зміну температури, тоді як інші - на біль або тиск. Розподіл цих різних типів рецепторів також може змінюватися залежно від місця розташування на шкірі.

Загалом, нерівномірний розподіл рецепторів у шкірі людини відображає спеціалізовані функції різних ділянок шкіри та необхідність розпізнавати різні типи подразників.


nazarrr2019: Дякую пане!
Похожие вопросы
Предмет: Математика, автор: alsu8301
Предмет: Русский язык, автор: megatronishe2011
Надо сжать текст !!!!!даю80балов
Заботливая канарейка
Однажды мы с братом нашли в саду под деревом щеглёнка, выпавшего из гнезда. Брат поднял птичку, отнёс домой и положил в клетку, где у нас жили канарейка и щегол.
Как ни странно, щегол не обратил никакого внимания на юного сородича. Канарейка же, наоборот, сразу стала о нём заботиться. Чуть только малыш начинал пищать, она бросалась к кормушке и приносила найдёнышу еду. Но щеглёнок боялся канарейки и не принимал пищу из её клювика.
Канарейка поняла, что щеглёнок просит помощи от своего, и что надо заставить бесчувственного щегла помочь малышу. У неё для убеждения имелось в распоряжении только одно средство: удары клювом…
К ним она и прибегла и усердно долбила ленивого щегла до тех пор, пока он не понял, чего от него требуют. Он начал кормить щеглёнка. Тот живо отъелся, вырос и потом жил в той же клетке со своими приёмными родителями.​