Предмет: Химия, автор: mogarthelegend1

Яка кількість речовини вуглекислого газу утвориться під час спалювання метанолу масою 30 г з масовою часткою домішок 2% ?

Ответы

Автор ответа: plastiey
0

Ответ:

Объяснение:

Для вирішення задачі необхідно скласти рівняння реакції спалювання метанолу та використати його, щоб обчислити кількість утвореного вуглекислого газу.

Рівняння реакції спалювання метанолу:

CH3OH + 1.5 O2 -> CO2 + 2 H2O

За рівнянням, одна молекула метанолу (CH3OH) спалюється з 1.5 молекулами кисню (O2) і утворюється одна молекула вуглекислого газу (CO2) та дві молекули води (H2O).

Знаходимо моларну масу метанолу:

1 моль CH3OH = 12.01 г/моль + 3 х 1.01 г/моль + 16.00 г/моль = 32.04 г/моль

Знаходимо кількість молів метанолу:

30 г / 32.04 г/моль = 0.936 моль

Так як масова частка домішок 2%, то масова частка метанолу становить 98%. Отже, маса чистого метанолу дорівнює:

30 г × 0.98 = 29.4 г

Кількість молів кисню, що потрібна для спалювання метанолу, дорівнює половині кількості молів метанолу, тому що одна молекула метанолу спалюється з 1.5 молекулами кисню:

0.936 моль / 2 = 0.468 моль

За рівнянням реакції, одна молекула метанолу утворює одну молекулу вуглекислого газу, тому кількість молів вуглекислого газу, утвореного під час спалювання метанолу, дорівнює кількості молів метанолу:

0.468 моль

Знаходимо масу вуглекислого газу, використовуючи моларну масу вуглекислого газу:

0.468 моль × 44.01 г/моль = 20.58 г

Отже, при спалюванні метанолу масою 30 г з масовою часткою домішок 2%, утвориться 20.58 г вуглекислого газу.

Похожие вопросы
Предмет: Биология, автор: fedukhristina91
Предмет: Биология, автор: BrianMapsYouTube
адача1. Жизнь вместе
Вы знаете, что растения, животные и другие живые организмы не живут
сами по себе, а образуют природные сообщества или биоценозы. Связи эти очень разнообразны: организмы могут друг друга есть /трава, зайцы и волки), могут конкурировать (береза и осина, зайцы и лоси за осиновую кору), помогать друг другу (пчелы и растения, которые они опыляют), улучшать условия другим организмам (деревья дают тень и повышают влажность воздуха) или изо всех сил портить жизнь соседу (мох сфагнум создает кислую среду на болоте и многие растения не выдерживают)
Связи организмов в сообществе могут быть чрезвычайно сложными и
многоступенчатыми. Скажем, в ольшаниках мы всегда во множестве находим жирную, прежирную крапиву, порой выше человеческого роста. Чего ей так ольха нравится? А дело в том, что у ольхи корнях образуются клубеньки с азотофиксирующими бактериями, как у бобовых растений. В опадающих листьях ольхи много азота, а крапива чрезвычайно до почвенного азота охоча - ничего ей от жизни не нужно, только азот подавай. Вот и получается, что в ольховых лесах всегда полно крапивы.
Попробуйте отследить, как связаны между собой клесты и обитающие в
лесу мыши?