Предмет: Українська література, автор: baklanovaksenia98

Складіть короткий план з однієї з частин оповідання "Лобо-Володар-курумпо"
Допоможіть будь ласка!!!!

Ответы

Автор ответа: vitalikbabiak902
1

Відповідь:

Пояснення:

I. Вступ

II.

Опис зовнішності Лобо.

Опис характеру Лобо.

Опис життя Лобо в його стаді.

III.

Опис нападу кішок на стадо Лобо.

IV. Розв'язання

Опис того,

Опис того, як Лобо забрав поранених баранів до своєї печі.

Висновок

Заключення про мужність та силу головного героя.

Похожие вопросы
Предмет: Қазақ тiлi, автор: nurmuhametovruslan21



. Абай аулына жеткенше асыкты. Анау -
Абай, Абай гой, айналайын-ай! Апасына
айтайыншы, - деді бір улкен эйел. - Бесе,
Телгара fñ... Жаным-ау, мынау... -
Телгара! - деді жас - - эйел. - Абайдын келген хабарын естіп, анасы - Улжан мен эжесі Зере сыртка шыкты. Зеренін ен жаксы керетін немересі - Абай еді.
Онын тілеуін тілеп отыратын. Абай аттан тусті. Ол коп ішінен, ен алдымен, оз шешесін корді. Соган карай журе беріп еді, шешесі: - Шырарым, балам, ар жарында Экен тур... Солем бер! - деді.
Абай экесіне карай тез бурылды.
Экесіне кол беріп амандасты. Экесі: - - Балам, бойын осіп, ержетіп калыпсын!
Бойындай болып біліміН де есті ме? - деді. Тялганды, жауап айтлаганды кешірмейтін эке мінезі Абайга бел- гілі.
Ол сабырмен: - Шукір, эке, Казіреттін
руксатын, фатикасын алып кайттым,
деді. Кунанбай: - - Бар, енді шешелерін жакка бар, амандас, балам! - деді (М.
Зуезов).

Перезкасз текста краткий
Предмет: Українська мова, автор: sunlightvasilchenko
ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА....Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Випишіть речення з однорідними членами і вставними словами, розставляючи потрібні розділові знаки.

У сиву давнину мова, як великий скарб, передавалась з вуст у вуста, від покоління до покоління. Сім’я, а потім рід з його багатогранним життям були єдиними вчителями молоді. Можна мабуть припустити, що чоловіча частина роду творила слова, пов’язані з мисливством рибальством ремеслами війною. Жінки очевидно творили слова, пов’язані з побутом почуттями. Безперечно особливе місце в розвитку мовної культури займали знахарі відуни старійшини роду. Вони по-перше зберігали наявний словниковий запас, а по-друге самі творили нові слова, пов’язані з віруваннями явищами природи лікуванням людей. Доведено, що спочатку виникли слова, які означали конкретні предмети дії ознаки (земля небо вода їсти іти синій зелений білий…), і лише згодом — абстрактні поняття (сум радість час). Отже берегинею мови була сім’я. Зазвичай від колискової до похоронного плачу людину супроводило рідне слово. На жаль сьогодні сім’я втратила ці чудові традиції. Щоб передати нащадкам накопичену протягом віків мовну спадщину, треба насамперед зрозуміти її значущість і неповторність, а, зрозумівши, добре вивчити.