Предмет: Биология, автор: olenaguculska

У кукурудзи гладеньке насіння домінує над зморшкуватим, а забарвлене — над безколірним. Ці гени локалізовані в одній і тій самій аутосомі на відстані 3,6 морганіди. Схрещено гомозиготну рослину з домінантними ознаками з рослиною, яка має рецесивні ознаки. Яке потомство буде від схрещування гібрида з
рослиною, яка має обидві рецесивні ознаки?

Ответы

Автор ответа: Аноним
3

Ответ:

З опису задачі можна скласти наступну таблицю генотипів батьків:

Батько Генотип Ознака

1 АА ББ гладеньке та забарвлене насіння

2 аа бб зморшкувате та безколірне насіння

Для знаходження генотипів потомства використовуємо правило ділення частинами Менделя. Спочатку знайдемо генотипи першого покоління (F1), яке виникає в результаті схрещування гомозиготних батьків:

Генотип Ознака

Аа Бб гладеньке та забарвлене насіння

З опису можна зрозуміти, що гладеньке насіння та забарвленість є домінантними ознаками, а тому всі особини F1 матимуть ці ознаки.

Далі, виконуючи схрещування F1 з рослиною, яка має обидві рецесивні ознаки (aa bb), ми можемо записати наступну таблицю:

Генотип Ознака Кількість

Аа Бб гладеньке, забарвлене 1

Аа бб гладеньке, безколірне 1

аа Бб зморшкувате, забарвлене 1

аа бб зморшкувате, безколірне 1

Отже, в результаті схрещування гібрида з рослиною, яка має обидві рецесивні ознаки, отримаємо потомство, що складатиметься з 25% рослин з гладеньким забарвленим насінням, 25% рослин з гладеньким безколірним насінням, 25% рослин з зморшкуватим забарвленим насінням та 25% рослин з зморшкуватим безколірним насінням.

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: Dhfhdhhddh
3. Перевод текста с украинского языка на русский
(оценивается отдельно)
Сосна
Найбільше мене дивувала і вабила сосна… І досі вона стоїть в моїй уяві
такою, якою побачив уперше, до якої звик у дитинстві. Можливо, та сосна
ввійшла в моє життя і поселилася в якихось там клітинах мозку тому, що
саме з її вершини я вперше в житті заглянув у свою долю, побачив ту велич і
красу, яка стала у моєму житті вирішальною. За власною ініціативою я
ніколи не зважився б вилізти на вершину тієї сосни. Мені ставало моторошно
навіть тоді, коли я тільки було подумаю про те, щоб викарбанитися на
чолопок тієї золотавої красуні…
І в гурті, і самотою подовгу заклякав я під нею, дивився туди, де купкою
хмизу чорніло кібцеве гніздо, пильно дослухався до музикального дзвону то-
неньких зелених гілок і думав, і чим більше думав, тим більше мені прагну-
лось забратись на самісіньку вершину і хоч здалеку, хоч з ось такої висоти
побачити Київ, мій омріяний Київ…
За Ю. Збанацьким