порівняльна характеристика фреда з твору «маленька книжка про любов» і шимека з твору «пісня над піснями» (зарубіжна література) даю 50 баллів
Ответы
Ответ:
Фред – головний герой. Це 10-річний хлопчик, закоханий в однокласницю Ельсу. Він невисокий («найменший у класі»), чутливий і з багатою уявою, йому бракує відваги. Він незграбно намагається завоювати її прихильність. Він легко вирішує контрольну з математики, допомагає продавати ялинки, зароблені гроші віддає мамі, готує суп, розмовляє і радиться з фотографією тата. Фред не скаржиться на талони, директора, голод та інше. Він насолоджується чудовими моментами, які дарує йому життя. Він цінує те, що має, але й сподівається на світле майбутнє. Завдяки Ельсі Фред долає страх і йде на жертви, вчиться розуміти й поважати думку іншої людини. Завдяки їй він відкриває собі себе — хлопця, в якого можна закохатися.
Шимек – головний герой твору. Молодий хлопець навчається в хедері – єврейській початковій релігійній школі, тому знає напам’ять багато текстів зі Святого Письма. Пісня пісень – його улюблений твір.
Шимеку подобалося ходити з батьком у Синагогу. Їхні відносини з дівчинкою Бузею носять спочатку дитячий характер, вони спілкуються, проводять багато часу разом. Та згодом хлопець закохується і поринає у світ мрій, де він бачить себе принцем, а Бузю – царівною. Саме через біблійну «Пісню пісень» він бачить світ, в ньому розкриваються почуття до Бузі, як чогось священного. Він тягнеться до прекрасного, до своєї Суламіт.
Але він покидає містечко і їде на навчання проти волі батька. А коли повертається, то дізнається, що його Бузя має вийти заміж за іншого. Хлопець був у відчаї:
Шимек розуміє, що шукаючи успіху, він втратив цінність значно більшу: саме кохання, що надихало його життя. Тут можна згадати біблійну тезу, що не належить до «Пісні над піснями»: нічого не варті всі земні скарби, якщо за них людина втрачає душу. Чи — у цьому випадку — одну з найголовніших власних цінностей. Уже й кар’єра стає Шимекові не потрібною, йому лишається тільки згадувати про колишнє щастя, втрачене у гонитві за приземленими успіхами…
«Надто пізно я схаменувся, згадав, що є Бузя на світі… Бузя, яка має серце, що сумує, і душу, що геть поривається звідси в інший світ…»