Середній твір за темою:
Сила любові і дружби у творі У. Старка «Маленька книжка про любов».
Ответы
Ответ:
Объяснение:
Школа й шкільні стосунки – особлива тема
повісті. Тут є бешкетування дітей, але є й мудра вчителька, яка все розуміє і яка під час війни намагалася дати хоча б трішки співчуття і радості дітям та
їхнім мамам. Школа в умовах війни формує зовсім
інший тип стосунків – більш людяних і добрих.
Учителька повісила карту Європи перед учнями:
«Такий вигляд мала Європа перед війною. Я хочу,
щоб ви це запам’ятали, хоч би як воно все закінчилося…».
У повісті фактично дві любовні лінії: перша – це
мама і тато Фреда; друга – Фред і Ельса. Фред сумнівається, переживає, вагається, страждає від першого кохання… Ельса має сильні м’язи порівняно з
ним, але Фредові байдуже, бо він кохає цю дівчинку
і захищає її як може.
Кульмінаційний момент дитячого кохання –
заступництво Фреда за Ельсу, коли Конрад її образив. Фред навіть постраждав, у нього тече кров з
носа, а Ельса лікує його снігом… Фред потім буде
говорити, що в нього «незначна воєнна травма».
Оскар, який був присутній при цій сцені, пішов у
справах: «Справжній друг завжди відчуває, коли
треба йти». Оскар ішов і насвистував «Рудольфа з
червоною пикою». Це популярна американська різдвяна пісня «Rudolph, the Red-Nosed Reindeer».
Створена в 1949 р. Джонні Марксом на вірші
Роберта Мея. Стала дуже популярною у виконанні
Джина Отрі. У 1985 р. ця пісня прийнята в Зал слави
премії «Греммі».
Фінал цієї різдвяної повісті У. Старка щасливий.
На Різдво, коли Фред і мама святкували, несподівано приїхав тато, і це створило справжнє ДИВО
РІЗДВА. Тато дізнається, що мама чекає дитину.
«Потім він приніс свої черевики, у яких завжди танцював, почистив їх і завів патефон. Коли Фред Астер
почав співати, тато запросив маму на танець…»
А Фред дивиться у люстерко, яке йому подарувала Ельса: «Ти побачиш в ньому того, кого люблю».
«А потім був дзвінок він Ельси…
– Агов? Де ти? – спитала вона.
– I`m in Heaven, – відповів я. – Це означає: Я в
небі.
Та я знаю, – відповіла Ельса. – Побачимося
завтра?
А чом би й ні, – відповів я, а тато й мама все танцювали біля ялинки…»