Дивами і Зануди Моє ставлення до Симони Срочнооо! Дам 50 балов
Ответы
Ответ:
На дванадцятирічну Симону враз звалилося чимало проблем: переїзд до іншого місця, що їй зовсім не подобається, зведення безтурботної матусі з вітчимом, який ні в чому не догоджає дівчині, втрата улюбленого собаки Кільроя, звістка про скору смерть дідуся, нова школа, де все напружує і дратує. Але згодом все стає цікавіше.
За іронією долі, Симону приймають у школі за хлопця. І дівчина вирішує дотримуватися цього образу. Одразу постає багато питань: чи довго вона буде так ховатися від інших, а що як про це дізнаються батьки, та взагалі як вона себе буде поводити, прикидаючись хлопцем?
Із самого початку помітне ставлення головної героїні до всього, що її оточує: її міркування зовсім не схожі на міркування дванадцятирічної дівчинки. Вона до кожної дрібниці ставиться по-дорослому. Симона зовсім не оптимістична. У всьому вона шукає щось погане та невтішне, і ця її особливість аж ніяк не приваблює. Вона намагається дивитися на речі, як доросла людина, але перетворюється на вередливого підлітка. Іноді це відштовхує від героїні і починаєш думати: «А я би учинила так в тій, чи іншій ситуації?».