Предмет: Биология, автор: tarnavskay2006

Лабораторная работа 10 Наблюдение митоза в клетках корешка лука на готовых микропрепаратах ​

Приложения:

Ответы

Автор ответа: budnicenkoarina6
1

Ответ:

Анафаза

Деление эукариотических клеток, при которой сестринские хроматиды синхронно расходятся и образовуют две дочерние хромосомы, которые рассматриваются к противоположным полюсам веретена делений

Профаза

Профаза главная составляющая биохимического изменения, которые подготавливают клетку к делению и переводят её в состояние, коммитированное к митозу.

Метафаза

Метафаза отвечает за прикрепление хромосом к нитям веретена деления;

хромосомы утрачивают свою функциональную активность, образуют экваториальную пластинку.

Телофаза

Во время телофазы происходит метотическое деление эукариотических клеток, в это время два набора дочерних хромосом достигают полюсов веретена деления и деконденсируются.

Вывод

Биологическое значение митоза состоит в строго одинаковом распределении хромосом между дочерними ядрами, что обеспечивает образование генетически одинаковых дочерних клеток и сохраняет преемственность в ряду клеточных поколений.

Похожие вопросы
Предмет: Английский язык, автор: angelllanetfy
Предмет: Українська література, автор: abetka456
напишіть план на твір: «антикріпосницька спрямованість повісті марка вовчка “інститутка”».
Текст:
В історії українського народу було чимало сторінок, згадувати які не можна без болю в серці, одна з них – кріпацтво, тому не дивно, що ця тема хвилювала багатьох українських письменників. Не була чужою вона й для Марка Вовчка (справжнє ім’я – Марія Вілінська). Цікавою в цьому плані є повість “Інститутка”, в якій широко та яскраво показно суперечності між кріпаками та поміщиками, чітко й колоритно розкрито образи поневолених селян і панів-гнобителів.

Авторка намагалася максимально показати абсурдність ситуації, коли людина обмежує


права іншої людини, знущається з неї, і весь цей світ рабства Марко Вовчок показує через сприйняття його дівчиною-кріпачкою Устиною.
У творі протиставляються дві ворожі сторони: по один бік – безправ’я, злидні, муки; по другий – розкіш, безжурне дозвілля, дика сваволя. З одного боку – Устина, Назар, Прокіп, бабуся; з іншого – стара пані, панночка, пан, пани-сусіди. Письменниця пропонує читачеві самому порівняти образи та дійти висновку: кріпацтво – це ганьба людства.

Без зайвої сентиментальності Марко Вовчок передає правду кріпацького життя; об’єктивність, емоційність, лаконічність розповіді


надають творові певної простоти й цілісності. Саме завдяки цьому повість сприймається як незаперечний правдивий документ часу, а особлива цінність його полягає у викривальному характері “Інститутки”.
Найповніше, однак, письменниця змалювала образ інститутки, протиставляючи зовнішню вроду внутрішній звироднілості. Це миле з обличчя, а насправді дегенеративне створіння, що бралося “французької освіти”, стало прокляттям усіх кріпаків. Її важко назвати людиною, бо вона знущається зі знедолених кріпаків, мало не вбила Устину та внаслідок стає заручницею своєї ж сваволі, жорстокості, цинізму, дурості.

У своїй повісті Марко Вовчок дає зрозуміти, що кріпосницька система є ганебною для цивілізованого суспільства. Талант авторки допоміг розкрити характерні риси епохи та втілити їх у реальних образах та показати саму сутність соціальних протиріч.​