Твір на тему «Яке воно- справжнє кохання» за романом В.Гюго «Собор Париської Богоматері»? Будь ласка
Ответы
Ответ:
Від людей різного віку, статі можна почути різні думки на цю тему. Кохання – це енергія, яка рухає життям. Кохання – це єдине почуття, що не залежить ні від чого. Кохання – це основа світу. Кохання – це основа життя. Есміральду кохало богато людей,але в них було воно різне. Квазімодо кохав Есміральду так ,що не пожелав віддати життя за неї. І був готовий на будь-що, тільки щоб його коханна була в безпеці,та їй нічого не загрожувало. В нього справжня ,жертовне кохання. Феб не поважав жінок взагалі. Ні свою наречену,ні Есміральду. Він був не проти разважитися з нею і йому не було соромно за те що подумає Фльор Де Ліс ,і як вона відчувала б себе у той момент. А Есміральда кохала його,вона йому вірила ,та не відчувала від нього загрози. Правду кажуть,що кохання сліпе. А що Клод Фроло? Важко назвати коханням те ,що він мав до дівчини. Він її просто використовував. Так,він пропонував втікти з ним ,тим самим вятуватися ,але воля для циганки було важливіше ніж не взаємне кохання. Вона його не любила, це зрозуміло. Але якби Клод мав до неї справжні почуття,то він би віддав їй смерті. Більш того,він сміявся коли вона загинула. Так,з усіх вищи перерахованих людей,єдиний хто допомагав Есміральді так кохав її насправді,був Квазімодо. Не дивлячись на його зовнішній вигляд середце в нього щире та відгукається на почуття. Але , нажаль, кохання несе не тільки радість,а й сум. Так цей роман закінчився смертю головних героїв, Есміральди та Квазімодо.