1.Проаналізуйте реформи Володимире великого.
2. Охарактеризуйте особливості розвитку культури за правління Ярослава мудрого.
Даю 25 балов ПОЖАЛУЙСТА СРОЧНО
Ответы
Ответ:
1.
До кінця X століття Київська Русь складалась з ряду «племен», що зберігали свою автономію.Всього було 7 або 8 головних «племінних» утворень: поляни, сіверяни, деревляни, дреговичі, кривичі, в'ятичі й, можливо радимичі. В 946 році княгиня Ольга здійснила реформу яка повинна була визначити розмір данини та межі повинностей.Але це не усунуло причини проблем.
Володимир Великий поділив територію Київської Русі на 8 адміністративних округів. Він створив Новогородську, Київську , Переяславську, Чернігівську, Володимирську волості та інші. В кожну з них призначалася довірена особа Володимира. Цим В. Великий ліквідував систему «племінних» князівств.
Військова реформа:
Військова реформа Володимира спрямовувалася на посилення оборони держави. Її мета полягала в ліквідації «племінних» військових об'єднань і злитті воєнної системи з системою феодального землеволодіння. Великий князь роздавав земельні маєтності конкретним особам із зобов'язанням військової служби та організації оборони в масштабах тих володінь. Ця реформа створила могутній заслон на південних рубежах країни проти степовиків,але в той час спричинила утворення нової або молодшої знаті — дружини, цілком залежної від великого князя.
Судова реформа:
Судова реформа Володимира полягала в розмежуванні єпископського та місцевого судів. Спроба ввести смертну кару за особливо тяжкі злочини зазнала невдачі.
Освітня реформа:
Після прийняття християнства освіта і шкільництво набули розвитку, завдяки чому Русь прилучилася до античної культури та науки. Князь Володимир відкрив при Десятинній церкві школу «книжного вчення», в якій навчалося 300 дітей. Вони функціонували як школи підвищеного типу, де викладали 7 вільних мистецтв.
Релігійна реформа:
Головне питання цей реформи полягало в якій з релігійних систем віддати перевагу. На перше місце закономірно претендувало християнство, проповідуване переважною більшістю країн, з якими Русь мала найтісніші стосунки. Але прийняття християнства б створювало сприятливі умови Візантії для втручання у внутрішні справи Русі. З другого боку, християнство вже досить глибоко вкорінилося у самій Русі: християнами були Ольга та брати Володимира — Ярополк та Олег.За літописним переказом розповідається про прихід до Києва місіонерів від чотирьох найзначніших церков: ісламу-від Волзької Булгарії, католицтва — від Германії, юдаїзму — від Хозарії, православ'я — від Візантії. Місія мусульман, латинян, юдаїстів зазнала повної поразки. Найбільше Володимиру сподобалася промова грецького проповідника. Після хрещення киян, Володимир наказав ставити храми по тих місцях, де стояли ідоли. Першою збудував Василіанську церкву на Перуновому горбі в Києві.
2.За Ярослава засновуються монастирі Св. Юрія та Св. Ірини, започатковується чернецтво в Печерах за селом Берестовим, де невдовзі побудований Печорський монастир — майбутній осередок культури. Серед ченців було багато освічених людей, які навчали грамоти, малювання, мозаїчної справи, переписування книжок, співу. У той час на Русі вже існували нотний спів і нотне (крюкове) письмо.
Ярослав організував світську школу, де близько 300 дітей навчалися грамоти та іноземних мов. При Святій Софії працювали переписувачі та перекладачі книжок, про що літописець говорить: Ярослав многи книги списав, положив церкви Святой Софии", зібрав першу в Україні бібліотеку. Було укладено перший літописний звід, розвивалися писемність та оригінальна література, сформувались елітні та інтелектуальні династії.
Ярослав був визначним будівничим. За його правління розпочалося кам'яне будівництво, зокрема Софії Київської. Київ істотно розширився, обнесений валами, що були складними інженерними спорудами; при цьому було зведено чотири в'їзні брами: Лядську, Жидівську, Угорську та Золоту (пізніше Золоті ворота). Активно розвивалося цивільне будівництво: зводилися дво і триповерхові будинки з балконами та галереями. На Подолі розміщувалися торговий центр, пристань і 8 ринків. Про це розповідає німецький воїн Тітмар Марзебурзький, що був у Києві 1018 року.
Доба Ярослава відома також великим піднесенням мистецтва. Храм Софії був своєрідним музеєм, що стояв у ряду кращих пам'яток Європи XI ст. Впливи романського, вірменського та візантійського мистецтв злилися в один потік, який дав ту неповторну єдність і своєрідність, чим і нині пишається український народ. Зведення як храмів, так і світських споруд завдяки старанням Ярослава поширилося в усій Україні.