Охарактеризуйте зовнішню політику Української Центральної Ради. Чи була вона
успішною?
Ответы
УЦР—Українська Центральна Рада
P.s: можно лучшый ответ
1. Внутрішня політика УЦР
Внутрішня політика Української Центральної ради була спрямована на припинення класової та міжнаціональної ворожнечі, збереження боєздатності армії, зупинення більшовизму, анархії та руйнування країни, відновлення демократичної влади в Росії. Для вирішення цих завдань УЦР використовувала тільки демократичні засоби: пояснення, переконування, прохання, хоча час вимагав застосування й рішучих силових дій.
Не маючи часу для створення нових органів державної влади, УЦР використовувала мережу старих державних органів, працівники яких нерідко саботували процес українського державотворення. Краще йшла справа з місцевим самоврядуванням. Тут були використані земства, перейменовані на народні ради, а їхні виконавчі органи — на народні управи.
УЦР намагалася зберегти армію, уклавши зі ставкою верховного головнокомандування угоду про передислокацію українізованих частин на Південно-Західний та Румунський фронти та їхнє об’єднання в Українському фронті.
Найважчою справою стала аграрна реформа. УЦР відмовилася від її негайного проведення. Невдовзі після публікації III Універсалу на місця надійшло роз’яснення Генерального секретаріату про те, що націоналізована земля має надійти в розпорядження громадських комітетів, які будуть здійснювати наділення селян землею лише після відповідних рішень Українських установчих зборів. До того ж часу самочинне захоплення земельних наділів і реманенту рішуче забороняли. У такий спосіб УЦР, в умовах війни й економічної кризи, намагалася зберегти міцні товарні господарства (ними тоді найчастіше були поміщицькі господарства) і не допустити в містах голоду. Однак цю виправдану, соціально відповідальну політику не сприймали селяни, які легко піддавалися на більшовицьку пропаганду.
Малоефективною виявилася політика УЦР щодо промисловості. Сутності встановлення народного контролю над підприємствами робітники не розуміли, а промисловці зустріли вороже.
2. Зовнішня політика УЦР
Проголосивши себе державою, УНР викликала до себе інтерес європейських держав. До Києва переїхали військові місії Англії, Франції, Італії, Японії, Румунії, Бельгії та Сербії. Уряди Англії та Франції призначили своїх дипломатичних представників при уряді УНР. Україна активно включилася в міжнародну діяльність щодо припинення Першої світової війни. Було сформовано першу дипломатичну місію для мирних переговорів у Бресті-Литовському (нині м. Брест, Білорусь). Водночас у Швейцарії розпочали роботу зі створення постійного представництва України за кордоном. Одночасно в місцях компактного проживання українців проводили роботу щодо організації консульс країнах Центрального блоку, у нейтральних країнах і Росії.
Установлення кордонів. III Універсал визначав кордонами УНР кордони 9 українських губерній Російської імперії. Зазначалося, зокрема, що «до території Української Народної Республіки належать землі, заселені в більшості українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму)». Ураховуючи, що українці проживали й за межами 9 губерній, остаточне встановлення кордонів УНР шляхом «прилучення частини Курщини, Холмшини, Вороніжчини, так і суміжних губерній та областей, де більшість населення українська», українські лідери планували вирішити після відповідних переговорів із сусідами