За тематикою балади можуть різнитися. Як би ви визначили тематику балади про Робіна Гуда?
Ответы
Ответ:
Період розквіту англійської та шотландської усної народної поезії — ХIV-ХV століття. Найпоширенішими її жанрами були пісні та балади. Вони призначалися для хорового виконання, супроводжувалися грою на музичних інструментах і танцями.
Ритмостилістичні особливості народної балади досить стійкі: римований вірш, чотирирядкові строфи, приспів (рефрен), чіткий ритм, розповідна манера викладу. Існують також балади, створені прозою. Є в баладах постійні образи — мужній, сміливий лицар, русява дівчина, друзі лицаря, які переходять з однієї балади в іншу. Багато балад мають своєрідний зачин — звернення до слухача. Характерним є вживання постійних епітетів, порівнянь і повторів.
За змістом балади поділяються на історичні, фантастичні та побутові. Історичні балади мають епічний характер, у них йдеться про зіткнення англійців і шотландців, феодальні чвари, англо-французькі війни, трагічні конфлікти, криваві злочини. Водночас у цих творах багато гумору, бо прості люди завжди любили посміятися.
Широка популярність цього жанру спонукала багатьох поетів писати твори, схожі за формою до народних балад. Подібні наслідування широко почали розповсюджуватися наприкінці XVIII та у XIX столітті.
На фольклорній основі створили свої балади Роберт Берне, Роберт Стівенсон та інші відомі англійські поети.
В Англії народна балада набула поширення у XV столітті, але з'явилася вона набагато раніше. У фольклорних баладах про Робіна Гуда оспівувалася справедливість героя, його любов до простого народу.
Робін Гуд — ватажок лісових розбійників. Згідно з історичними джерелами, він жив у Вейкфілді, графстві Йоркшир, був сучасником Річарда Левове Серце. У старовинних реєстрах є три варіанти написання прізвища: Год, Гоуд, Гуд. Робін Гуд служив у сера Томаса Ланкастера. Коли той очолив бунт проти короля Едуарда II, Робіну Гуду нічого не залишалося, як піти за своїм господарем. Після придушення повстання сера Томаса Ланкастера було схоплено і страчено, а всіх повстанців оголошено поза законом. Робін Гуд і його друзі знайшли притулок у Шервудському лісі, через який проходила Північна дорога, прокладена ще римлянами. Ця дорога, якою їздило багато заможних людей, приваблювала розбійників, їх налічувалося кілька тисяч вільних стрільців — сміливих, кмітливих, благородних серцем. Діючи зі своєю ватагою поблизу Ноттінгема, Робін Гуд грабував багатіїв та церковників і роздавав награбоване бідним, не терпів неповаги до жінок.
Звичайно, згадка імені Робіна Гуда у хроніках не є остаточним підтвердженням історичного існування такої людини, бо в давнину хроніки часто складалися на основі пісень, легенд, переказів, балад. Та важливим є не стільки те, існував Робін Гуд насправді чи ні, скільки те, яким він постає в народній творчості. Більша частина балад про цього народного ватажка носить лірико-драматичний характер, в них ідеться про любов, ненависть, зраду, вірну дружбу. У цих творах відображено співчуття народу до лісових стрільців та їхнього ватажка, які змушені були покинути мирне ремесло і втекти до лісу від несправедливих утисків.
Уперше в європейській народній творчості епохи феодалізму возвеличено людину «низького» походження, яка, на відміну від героїв попереднього часу, воює не з драконами, не з чужими племенами чи ворогами християнської віри, а з тими, від кого потерпає народ. Дух свободи пронизує твори про Робіна Гуда та його друзів, а зелений ліс, який ховає ватагу, стає символом справедливого і вільного життя.
Балади про Робіна Гуда почали записувати у XIV столітті, чим пояснюється порівняно невелика варіативність сюжетів. За однією з версій Робін був йоменом, тобто вільним ремісником чи селянином, на ім'я Локслі, за іншими версіями він — несправедливо знедолений дворянин.
Объяснение: