Підготуйте політичний портрет К. Аденауера, А. Мергель, А. де Гаспері, С. Берлусконі ( за вибором )
[ Завдання 15 ]
Ответы
Сильвіо Берлусконі (народився 29 вересня 1936, Мілан) - італійський політик, колишній Прем'єр-міністр Італії. Один із найзаможніших медіамагнатів в Італії. Власник ФК «Мілан».
Объяснение:
На початку 1994 року Сільвіо Берлусконі вирішив залишити бізнес і зайнятися політикою. 26 січня того ж року він пішов зі своєї посади у Fininvest i створив новий політичний рух вперед, Італія. На виборах 27 березня новий рух набрав найбільшу кількість голосів, а коаліція партій довкола pyxy Il Popolo della liberta, cклала абсолютну більшість у парламенті. Надалі Президент Республіки доручив Берлусконі сформувати уряд, який затвердив Парламент у травні 1994.
На всіх рівнях, від національного до сімейного було визнано, що Уряд, очолюваний Сільвіо Берлусконі, зумів досягти важливих результатів.
Вiд 1999 року сам Берлусконі кілька разів поставав перед італійським судом за звинуваченням в економічних злочинах (несплаті податків, даваннi хабаря), але був повністю виправданий.
Берлусконі знову очолив уряд після того, як Новий правоцентристський блок <<Дiм свободи» отримав перемогу на виборах 15 y травня 2001 року. У вересні 2003 року прем'єр заявив про запуск масштабного реформування державного устрою Італії.
Упродовж своєї кар'єри Берлусконі неодноразово притягувався до суду за звинуваченням у приховуваннi доходiв i даванні хабарів, а також у зв'язках з мафією і незаконному фінансуванні передвиборчої кампанії. Проте адвокатам підприємця вдавалося позбавити його вiд вiдповiдальності, вдаючись до апеляційних судових інстанцій.
На позачергових виборах 14-15 KBITHЯ 2008 року нова партія Берлусконі «Народ свободи» її союзники по
правоцентристській коаліції здобули перемогу і отримали бiльшiсть в обох палатах італійського парламенту. Сильвіо Берлусконі став єдиним державним полiтиком, якому вдалося за 14 років тричі очолити італійський уряд.
У березні 2009 прем'єр-міністр Сильвіо Берлусконі оголосив про створення нової правоцентристської партії «Народ свободи». Прообразом нової політичної сили стала панівна коаліція, до якої входять партія Берлусконі «Вперед, Італія» та права партія «Національний альянс» Джанфранко Фіні, а також деякі меншi полiтичнi органiзацiї