підготувати інформацію про давньогрецьке суспільство срочно
Ответы
Ответ:
Чоловіча частина населення домінувала в давньогрецькому суспільстві, мала повноцінний юридичний статус, право голосувати, займати державні посади і володіти власністю. Незважаючи на це, соціальні групи, з яких складалося грецьке місто-держава (поліс) були напрочуд різноманітними. Жінки, діти, іммігранти (як грецькі, так і іноземні), робітники та раби мали чітко визначені ролі, але все ж існувала взаємодія (часто незаконна) між класами, а також існував певний рух між соціальними групами, особливо для нащадків у другому поколінні та в неспокійні часи, такі як війна.
Громадяни жіночої статі мали набагато менше прав у порівнянні з чоловіками. Вони були позбавлені права голосувати, володіти землею або отримувати спадщину. Роль жінки зводилася до облаштування сімейного вогнища та виховання дітей. Контакт із чоловіками, що не були членами сім'ї, засуджувався і жінки займалися ткацтвом та іншими домашніми видами діяльності. До спартанських жінок ставилися дещо інакше, ніж у інших містах. Наприклад, вони повинні були пройти фізичну підготовку (оголеними), як чоловіки, їм дозволялося володіти землею та пити вино.
У грецькому суспільстві раби розглядалися як необхідна та цілком нормальна частина міського життя. Захоплені внаслідок воєн та завоювань, викрадень чи покупок, вони опинялися серед невдах. Були навіть інтелектуальні аргументи від таких філософів, як Аристотель, які висували віру в те, що раби явно неповноцінні, будучи продуктом довкілля та успадкованих характеристик. Греки переконали себе в тому, що саме вони мали найкраще оточення, характеристики і найчистіший родовід і, отже, були народжені, щоб правити.
Діти громадян ходили до шкіл, де вони навчалися читанню, письму та математиці. Після вивчення цих основ, заняття фокусувалися на літературі (наприклад, творах Гомера), поезії та музиці (особливо лірі). Легка атлетика була важливим елементом освіти молодих людей. У Спарті хлопчиків у віці лише семи років розподіляли по групах під наглядом старшого юнака для загартування за допомогою важких тренувань. В Афінах громадяни віком 18–20 років мали проходити цивільну та військову службу, а освіта включала уроки політики, риторики та культури. Дівчаток виховували так само, як і хлопчиків, але з великим упором на танці, гімнастику та музику, що пізніше можна було б демонструвати на музичних конкурсах, релігійних святах та церемоніях. Кінцева мета освіти дівчинки – підготувати її до участі у вихованні сім'ї.