Буду ласка помогит 253(1,2) без приколов прошу тебя красавица
Ответы
Ответ:
8. Суспільний, політичний устрій та господарське життя Київської Русі наприкінці X — у першій половині XI ст. (підручник)
§ 8. Суспільний, політичний устрій та господарське життя Київської Русі наприкінці X — у першій половині XI ст.
Опрацювавши цей параграф, ви дізнаєтесь:
про політичний устрій Київської Русі наприкінці X — у першій половині XI ст.;
якими були особливості становища представників різних верств населення;
про сутність феодальних відносин у Київській Русі;
про стан розвитку господарства і торгівлі;
що таке «централізована монархія», «князівська рада», «домен», «уділ», «соціальна верства», «сюзерен», «гривна».
Завдання на повторення
1. Що таке «дружинна держава»?
2. Яким був склад населення Київської Русі в IX—X ст.?
3. Що ви знаєте про систему управління Київською Руссю в IX—X ст.?
4. Яким було життя людей у селах та містах Київської Русі в цей період?
5. Що таке феодалізм?
6. Якими були особливості структури феодального суспільства й управління державою в середньовічній Європі?
1. Політичний устрій. Наприкінці X — у першій половині XI ст. формою державного правління Київської Русі стала централізована монархія.
Терміни та поняття
Централізована монархія — форма правління, за якої найвища державна влада зосереджена в руках однієї особи — монарха, що управляє країною з одного центру.
Монархія на Русі існувала в цей час майже виключно у формі одноосібної влади великого київського князя. Лише деякий час після міжусобної боротьби між синами Володимира князь Ярослав спільно правив державою зі своїм братом Мстиславом. Великий князь київський у цей час уже став повноправним правителем країни, а не першим серед інших князів, як раніше. Нащадки колишніх східнослов’янських племінних князів були васалами Києва.
Князь був головним носієм державної влади, представником Русі на міжнародній арені. Зовнішні відносини з іноземними державами були його виключним правом. Князь зосереджував у своїх руках законодавчо-судову, виконавчу і військову владу. Ним установлювалися правові норми, що регулювали різні питання суспільного життя. Ви вже знаєте про «Устав земляний» князя Володимира і так звану «Найдавнішу правду Ярослава».
До обсягу повноважень великого князя належали також військові справи. Він був головним воєначальником, безпосередньо вирішував питання оборони країни, брав особисту участь у військових кампаніях.
Князь являв собою головну державну структуру, забезпечував нормальну діяльність усіх органів управління і вважався символом державної стабільності. Влада князя була необмеженою, залежала від його авторитету й реальної сили, на яку він спирався. Військову підтримку діяльності князя забезпечувала дружина, що перебувала у васальній залежності від нього. Вона поділялася на старших дружинників, що одержували від князя за свою службу землі, і молодших — які отримували платню або частину здобичі.
При князі існувала князівська рада, до складу якої входили бояри, старші дружинники, представники міської знаті й вищого духовенства.
Терміни та поняття
Князівська рада — дорадчий орган при великому князі київському, що походить від східнослов’янських племінних рад старійшин.
Князівська рада своїми порадами і рекомендаціями мала можливість впливати на рішення князя. Із радою князь обговорював найважливіші питання державного життя: оголошення війни, укладання мирних угод, династичних шлюбів, установлення нових правових норм, вирішення важливих судових справ тощо. Зокрема, за повідомленням Нестора-літописця, перед прийняттям християнства князь Володимир скликав раду для обговорення питання вибору нової віри.
Документи розповідають
«Повість минулих літ» про обрання нової віри князем Володимиром
У рік 987. Скликав Володимир бояр своїх і старців городських і сказав їм: «Осе приходили до мене болгари, кажучи: «Прийми закон наш». Потім же прийшли німці, і тії хвалили закон свій. Після сих приходили жиди. А після сих приходили й греки, гудячи всі закони, а свій хвалячи, і багато говорили вони, розказуючи од початку світу... Так що ви врадите? Що відповісте?»
І сказали бояри і старці: «Ти знаєш, княже, що своє ніхто не хулить, а хвалить. Якщо хочеш ти розізнати гаразд, то маєш у себе мужів. Пославши їх, розізнай у кожного про їхню службу і як хто служить Богові».
Запитання до документа
1. Хто був ініціатором скликання ради?
2. Із якою метою князь скликав раду?
3. Яким чином члени ради могли впливати на рішення князя?
Певне місце в системі державного правління займало віче.
А. Васнецов. Віче.
Терміни та поняття
Віче — народні збори всього дорослого вільного населення, що приймало рішення з важливих громадських і державних справ.
Цей орган влади зберігався як залишок старих відносин і продовжував слов’янську традицію племінних зборів. Волевиявлення віча мало на меті довести думку народних мас до великого князя київського або його намісників. Проте роль віча за доби існування на Русі централізованої монархії була досить незначною.
в
,
Пошаговое объяснение: