Що відповів Девлет-гiрей на прохання Павлуся посприяти визволенню Остапа Швидкого у Сулеймана- ефендi?
варіанти відповідей:
а «Ні, я цього не буду робити, бо твій земляк - ворог мого народу»
б«Добре в тебе серце, хлопче! Цей невільник вернеться з тобою на Україну»
Ответы
Відповідь:
б)
Пояснення:
Ответ:
б)
Фрагмент з текту для пояснення:
У тій хвилі Павлусь згадав щось. Він почервонів увесь, мов буряк. Йому соромно стало, що забув, що мав сказати. Узяв це за великий гріх.
— Вельможний Девлет-Гірею! Коли ти мене так обласкав... то я про одне тебе прошу, не відмов мені цього.
— Хоч би ти сьогодні просив половину мого майна, і цього не відмовлю.
— Ні, майна я не хочу, а лиш ось про що прошу: у Сулейманаефенді живе
невільник. Остап Швидкий, українець, земляк мені. Звели його викупити й
подаруй мені.
— Хіба ж він тобі родичем доводиться?
— Ні, лише земляк. Та він мені був рідним батьком, коли я в неволю потрапив. Він лікував мені рани, коли мене зрізали нагаями. Я поклявся віддячити
йому. Хочу йому волю випросити.
— Добре в тебе серце, хлопче! — сказав Девлет Гірей. — Остап Швидкий, невільник, повернеться з тобою в Україну.
Девлет Гірей велів написати грамоту й послав гінця в Коджамбак.
У Павлуся потекли сльози з очей.