Предмет: Геометрия, автор: skareskaay

6. Один із кутів, що утворилися при перетині двох прямих на 30º більше іншого. Знайти шi кути.
строооочнооооооооо​

Ответы

Автор ответа: Пеппер
0

Ответ:

на фото

Объяснение:  

Приложения:
skareskaay: спс оч помог(ла)
dzubananna39: а звідки взялося 105?
Предыдущий вопрос
Следующий вопрос
Похожие вопросы
Предмет: Геометрия, автор: dediter32
накреслити відрізок АВ=8см і побудувати до нього серединний перпендикуляр
1 год назад
Предмет: Українська мова, автор: nikolyastremskaya
Запишіть основні тези тексту
Чиї ж ми діти?
Батьки і діти, діти і батьки. Одвічний клубок, тісно змотаний у родовідну спілку. Протягом століть наш народ виробив і опрактикував мудрі моральні критерії цієї неперервності. Вони передавалися з покоління в покоління, залишаючи по собі добру чи оганьблену славу.
Добра пам’ять про батьків чи дідусів, матерів або бабусь завжди переходила і на їхніх нащадків. Саме це змушувало більшість людей увічнитися в родоводі. Але траплялися й протилежні випадки — людський осуд одного з пращурів міг також причепитися і до дітей. І хоч вони в тому не були винні, іменне тавро переходило з покоління в покоління, особливо на тих, хто успадкував риси такого характеру.
Родовідна пам’ять — явище у традиційному вкраїнському побуті унікальне, але, на жаль, майже не досліджене. Очевидно, мало хто вже знає, що було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна.
Пам’ять про своїх пращурів — не забаганка і тим паче не данина моді. Це була природна потреба триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії й традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням. Тих, хто цурався чи нехтував історичною пам’яттю, зневажливо називали: «Людина без роду-племені».
Ось так з роду-віку й співіснував тісний взаємозв’язок: батьки намагалися передати в спадок своїм дітям не тільки навички до праці та поведінки, але й залишити добру пам’ять про самих себе; діти ж мали за обов’язок дотримувати й далі розвивати родовідні звичаї. Так привселюдно створювався колективний літопис родинної звичаєвої пам’яті як одна з форм суспільної поведінки. Адже дитина, не засвоївши родовідних цінностей, не все житія залишиться Іваном, який не знатиме свого роду-племені, чиїх батьків він дитя. Звідси й зневажливе ставлення до отчого вогнища, батьківського слова, авторитету старших. На сьогодні вже втратили свою першооснову ввічливі форми вітань, зникли з ужитку вияви шляхетності, зникають традиції... А все це — наше духовне багатство, без якого самовтрачаємося, міліємо. Саме так: там, де руйнується моральний ланцюжок між поколіннями, неодмінно з’являються лагуни. Скільки вже сплодилося таких порожнин! Щоб зліквідувати їх, мусимо починати з першооснов і повертати народові його історичну пам’ять. І починати маємо з найсвятішого: хто ми і чиїх батьків діти?
1 год назад
Предмет: Математика, автор: dgyyc
Доньці 6 років. Її вік складає 2/9 віку батька. Скільки років батькові?
Терміново
1 год назад
Предмет: Английский язык, автор: evi200656
Як у Польсько-Литовській державі назвали головнокомандуючого військами?
6 лет назад
Предмет: Физика, автор: egorkafrantsev
Две собаки тянут нарты: одна с силой 60 Н, а другая с силой 40 Н. Сила трения нарт о снег 10 Н. Чему равна масса саней, если они двигаются с ускорением 0,5 м/с?
6 лет назад