Предмет: География, автор: mikolazubrovskij398

Сучасні гірські області Украïни сформувалися в період:

а) палеогену - неогену, б) девону - карбону. в) юри - крейди, г) архею протерозою.

Ответы

Автор ответа: Dik0926
1

Ответ:

Неоген-антропогенний

Объяснение:

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: nakon2000
Прочитайте текст, випишіть складнопідрядні речення, визначте їх тип. Підкресліть предикативні центри, охарактеризуйте сполучні засоби.

Дiд Захарко був коваль, хоч я нiколи не бачив, аби вiн щось кував. Все моє життя вiн ходив повз нашу хату з цiлим снопом довгих вудок i так гупав чобiтьми, що ми прокидалися вночi, як од грому, коли вiн повертався часом з рибалки. У нього були великi чоботи i такi важкi ноги, що, здавалося, пiд ним вгиналася земля. I ходив вiн трохи нiби присiдаючи, як на сiнi чи на ступi. Борода в нього була, як i в нашого дiда, зовсiм уже сива, тiльки посерединi, там, де був рот, неначе ткнуло щось рудим квачем. Пiсля рибалки дiд Захарко запалював цигарку i довго сидiв бiля хати на колодцi, дивлячись в одну точку, немовби на поплавок. Курив вiн такий лютий тютюн, що коло нього нiхто не мiг стояти близько. Його обходили кури й поросята. Собаки оббiгали городами, а невiстка Галька спала в коморi, i часто бiдкалася нашiй матерi, що дiд її задушить своїм тютюном, i викидала його свитку надвiр. Казали, що Захаркового запаху боялась навiть риба i тому погано клювала. Дiда здалека було чути нюхом. Коли вiн проходив повз нашу хату, над вулицею довго висiв тютюновий слiд. Сей слiд тютюновий висiтиме ще колись в моїх картинах про рiдну землю, де складе мiй предок востаннє всi свої мозолi поверх бiлої сорочки пiд яблунею серед яблук i груш, i морква житиме в картинах, i грiх, i бабинi прокляття, а тим часом iду я, засмучений хлопчик, до старого коваля спокутувати перший грiх.
Предмет: Українська література, автор: denispr362
допоможіть!!! Прочитати уривок із описом того чи іншого героя зі сторінок повісті та записати, про кого йде мова.

«Бiля балкона просто в повiтрi ми побачили усмiхненого хлопчика у сорочцi-вишиванцi, у смушевiй шапцi набакир, у червоних шароварах, червоних чоботях, який сидiв верхи на дивному напiвпрозорому блакитному конику з яскравою жовтою гривою i жовтим хвостом. У руках хлопчик тримав срiбний пернач».


6.«…вийшов синій чоловічок з фіолетовими очима, у яких бігали жовтенькі бісики, наче секундні стрілки, — в лівому в один бік, у правому в другий. Чоловічок був кругловидий, з довгеньким гострим носиком, який весь час теж крутився то в один бік, то в протилежний…»


7.«З палацу вискочив синій дід з зеленою бородою і зеленими, як у потвор, очима. Чаклун пронизливо подивився на нас і раптом кинувся до Ромки й почав його обіймати й цілувати, радісно піпікаючи. Не встиг я і оком зморгнути, як він схопив Ромку в обійми і зник разом з ним у палаці.»


8.«У кріслі перед величезним екраном сидів кумедний дідусь в окулярах з подвійними скельцями — верхнє прозоре, нижнє темне…»