Oписати одну із пом'яток архітектури зтворена в романському стилі періоду 11-12 ст пж скажіть
Ответы
Ответ:
Архітектура Галицько-Волинського князівства
Объяснение:
ПРОПУСТИТЬ НАВИГАЦИЮ
СередньовіччяМистецтво і культура Галицько-Волинського князівства
Архітектура Галицько-Волинського князівства
Монументальна архітектура стала яскравим відображенням художньої традиції, сформованої на теренах галицько-волинських земель. Будучи органічним продовженням будівельно-планувальних принципів візантійсько-київської архітектурної школи, вона ввібрала в себе сучасні західноєвропейські романські, а згодом і готичні риси. Такий своєрідний мистецько-стилістичний синтез ліг в основу становлення галицької архітектурної школи, про пам’ятки котрої ітиметься в наступному матеріалі. Дослідженням галицько-волинської архітектури і мистецтва займався зокрема відомий дослідник українського середньовіччя Михайло Фіголь, фрагменти праці якого лягли в основу нашого тексту.
У Галицько-Волинському князівстві монументальна архітектура була провідним видом мистецтва. Кам’яне будівництво розвивалося у сакральній церковній, палацовій світській та оборонній архітектурі. Галицько-Волинська архітектура ґрунтується на принципах сформованих в києворуській будівельній традиції, а отже, є органічним продовженням візантійської. Однак ввібрала вона в себе й інші риси, які дають підстави трактувати її як явище стилістично неоднорідне, яке, проте, засноване на позиціях синтезу. Мається на увазі західноєвропейська романська складова, що виразно фігурує в спорудах галицько-волинського культурного ареалу. Органічне поєднання візантійсько-київської просторової композиції з романською будівельною технікою, елементами романського декоративного оздоблення обумовили характерні особливості галицької архітектурної школи. Риси романської архітектури рельєфно виступають передусім у церковних спорудах. Вони становлять складний синтез архітектурних шкіл з різноманітними прийомами засобів оздоблення.
Структура романського храму добре виявилась і в його зовнішньому вигляді: чітко окреслені нави, трансепти, хори, півкруглі виступи апсид. Велике вужоподібне перекриття розміщувалось на центральному середохресті. Зводили також бічні вежі, здебільшого квадратні або восьмигранні. Масивні стіни ззовні доповнювались протирозпірними потовщеними лопатками, на які спиралось на коробове або хрестове перекриття. Такі споруди мали справді масивні стіни з вузькими аркоподібними прорізами вікон. В оформленні фасадів, зокрема центрального, вводиться характерний мотив аркад, запозичений від візантійської архітектури. Генеза романської стилістики досліджувалась багатьма авторитетними науковцями-медієвістами. Я. Пастернак вважав, що найбільший вплив мали Німеччина і Франція, П. Раппопорт спирався на польські пам’ятки, О. Іоаннисян доводить, що на ранньому етапі розвитку галицька архітектура була під впливом польської, а в зрілий період галицьке будівництво розвивалось безпосередньо від угорської архітектурної школи. Він, як і Раппопорт, вважає, що у Перемишлі, а пізніше в Галичі, працювала будівельна артіль, яка прибула сюди з Малопольщі. Потім ця артіль переїхала до Володимиро-Суздальського князівства, а до Галича запросили нову — з Угорщини. Саме їй приписують спорудження Успенського собору та ротонди-квадрифолія. Більшість дослідників, зокрема Я. Ісаєвич, Й. Пеленський, М. Каргер, вбачають витоки її романської традиції у Великоморавській державі, яка стала центром поширення західноєвропейських мистецьких тенденцій на східнослов’янські землі.