Предмет: Русский язык, автор: zehraqasimli2011

Эссе на тему "Книга Мой Лучший Друг"
Пж помогите.Мне это на завтра нужно

Ответы

Автор ответа: madina6998
1
Бескрайний мир книг
Мое первое знакомство с книгой произошло в очень раннем возрасте, когда я еще не мог даже сам читать. Красивые книги с яркими иллюстрациями, пахнущие типографской краской, мне читали мама и бабушка. А я просто слушал, затаив дыхание и переживал за главных героев сказок и детских рассказов.
Позже, когда я уже знал алфавит и мог читать, для меня открылся целый мир, огромный и бескрайний — мир захватывающих и очень разных книг.
Оказалось, что написано их невероятно огромное количество! Но каждая книга уникальна и неповторима по-своему.
Бывает так, что после прочтения очередного рассказа, очень долго не можешь прийти в себя и снова и снова переживаешь события, описанные автором.
Неизгладимый след в душе
Каждая книга оставляет в душе как бы свою частичку и свой неизгладимый след. Есть и такие произведения, которые хочется читать и перечитывать снова, как возвращаясь в знакомые и родные места, где снова встречаешься со своими старыми друзьями.
Я люблю читать книги, когда за окошком идет дождь или долгими зимними вечерами, когда из-за сильного мороза приходиться целыми днями быть дома. Но при этом с книгой я никогда не чувствую себя одиноким. Наоборот, мне захватывающе интересно, а порой и весело, если герои любимых книг мои задорные сверстники.
Книга может быть не только другом, но и учителем, и наставником. Многое из того, что я раньше не знал, теперь мне стало известно, благодаря книге. Она научила меня думать, анализировать и делать выводы.
Теперь я с уверенностью могу сказать, что книга мой лучший друг.

zehraqasimli2011: Спасибо большоеВы заслужили свои 2 баллов❤️
zehraqasimli2011: Тоесть 20 баллов
Похожие вопросы
Предмет: История, автор: lenkoe2016
Прочитайте фрагмент історичного джерела.
1. Чи обґрунтовано у документі недоцільність друку книжок українською мовою?
2. Яку мету переслідувала влада, ухвалюючи цей документ?
3. Який вислів з циркуляра уособлює політику імперського режиму щодо української мови?
Із циркуляра міністра внутрішніх справ П. Валуєва Київському, Московському і Петербурзькому цензурним комітетам від 18 липня 1863 р.: «...У С.-Петербурзі дехто навіть збирає пожертви на видання дешевих книг південноросійською говіркою. Багато цих книг надійшли вже на розгляд до С.-Петербурзького цензурного комітету. Чимала кількість таких самих книг подані і до Київського цензурного комітету. Цей останній має особливі застереження щодо дозволу на згадані видання, беручи до уваги такі обставини: навчання в усіх без винятку училищах проводиться загально-російською мовою і вживання в училищах малоросійської мови ніде не дозволено; саме питання про користь і можливості вживання в школах цього наріччя не тільки не вирішене, але навіть порушення цього питання прийнято більшістю малоросіян з обуренням, що часто висловлюється в пресі. Вони досить обґрунтовано доводять, що ніякої особливої малоросійської мови не було, немає і бути не може і що наріччя їх, вживане простолюдом, є не чим іншим, як російською мовою, лише зіпсованою впливом Польщі; що загальноросійська мова так само зрозуміла для малоросів, як і для великоросів, і навіть значно зрозуміліша, ніж те наріччя, яке вигадують для них деякі малороси і особливо поляки, - так звана українська мова...
Беручи до уваги, з одного боку, існуючий тривожний стан суспільства, збуреного політичними подіями, а з іншого боку, беручи до уваги, що питання про навчання грамотності на місцевих говірках не отримало ще остаточного вирішення в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне, аж до майбутнього розгляду [цього питання] міністром народної освіти, обер-прокурором Св. Синоду та шефом жандармів щодо друкування книг малоросійською мовою, надати розпорядження цензурному відомству, щоб до друку дозволялись тільки такі твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; видання ж книг малоросійською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити...».