Предмет: Українська мова, автор: karolinamarkovec80

2. Випишіть тільки прості речення: Я лежу на возі. Навколо, спинами до мене, сидять дід і батько з косарями. Мене везуть у царство трав, річок і таємничих озер. Вiз наш увесь дерев'яний: дiд i прадід були чумаками, а чумаки не любили заліза, бо воно, казали, притягає грiм. До десни верстов п'ять дуже складноï дороги..По дорозi косарі гомонiли про рiзне, злазили з воза перед калюжами й на гору, потім сіда- ли, i я знову бачив навколо себе вгорі їх велетенські спини. А над спинами й косами у високому темному небi свiтили менi зорі й молодик (За О. Довжен- ком).​

Ответы

Автор ответа: KruNQa
1

Я лежу на возі.

Навколо, спинами до мене, сидять дід і батько з косарями.

До десни верстов п'ять дуже складноï дороги..

А над спинами й косами у високому темному небi свiтили менi зорі й молодик

( Наверно так)


karolinamarkovec80: дякую
KruNQa: :)
Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: burmicmaria5
Предмет: Українська мова, автор: vgipcinska
ІСТОРІЯ КНИЖКИ Давно-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер, во- яцькі щити. Писали на всьому. Бо ж не було тоді ані паперу, ані олівців. Далі люди додумалися писати на глині, яку потім сушили й випалювали у вогні. Та хіба на глиняних сторінках-цеглинках багато напишеш? До того ж ці книжки були важкі. Коли, скажімо, якийсь учений збирався в дорогу і брав із собою дві-три такі «книги», йому потрібен був віз. - Із часом люди навчилися робити зручні й легкі книжки - з тон- кої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в старо- давньому місті Пергам, через те папір зі шкіри й назвали пергаментом. Справжній папір, що на ньому пишуть зараз, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Тоді й почали в багатьох країнах писати книжки на папері. Саме писати, бо книжки ж тоді були рукописні. Тепер книжка всюди поруч із нами (О. Єфімов). знайти однорідні члени речення​