Предмет: Литература, автор: drumavitalina63

міф про нарциса завдання написати твір на тему '' чи потрібен в нашому житі''​

Ответы

Автор ответа: kotovadaria12
0

Ответ:

Я прочитав декілька давньогрецьких міфів, найбільше мені сподобався "Нарцис". Це історія прекрасного юнака, але Пихатого і гордого, який нікого ніколи не любив, нехтував іншими. За це його покарала богиня краси і кохання Афродіта.

Як саме вона це зробила? Якось прийшов Нарцис до струмка і побачив у воді своє відбиття. Ось тут і наздогнала його кара Афродіти, яка примусила юнака закохатися в своє зображення.

Про все забув Нарцис: і про їжу, і про сон... Не відходить від струмка, не відволікаючись, милується таємничим юнаком. І нарешті Нарцис збагнув, що у воді — він сам. "О горе! — подумав він. — Боюся, чи не себе самого покохав я! Адже ти — я сам! Я люблю самого себе. Я відчуваю, що небагато часу залишилося мені жити. Але я не боюся смерті; смерть принесе закінчення мукам кохання".

Вже сил не вистачає у Нарциса, а він все дивиться і дивиться у воду. Похилив голову на траву юнак і помер. Хотіли німфи поховати його, але не знайшли тіла. А на тому місці, де схилився головою до трави юнак, виросла біла духмяна квітка — квітка смерті, яку назвали нарцис.

Який повчальний зміст цього міфу? Мабуть, давні греки хотіли, щоб люди були сповнені любові до оточуючих. Тому що надмірна любов до себе ні до чого гарного не призводить.

Похожие вопросы
Предмет: Қазақ тiлi, автор: mwnq7zfj25
окЫлым
6-тансырма. Мотінді окып, шылауларды теріп жаз. Сурактарга жауал бер. Мотіндеті акпарат туралы ой белісіндер.
... Казак елі Улы Отан сорысы білкен сон, он уш жылдан кейін гана Ракымжан Кошкарбаевтын кім екенін алгаш білген. Ол кісінін ерекше ерлігінін копке танылуына, кейінгі омірінін, баска арнага ту-суіне бірден-бір себепкер адам - ата. Муны біреу білсе, біреу білмейді.
Конелердін катары азайып, козі кеткен сайын, осіресе кітан окымай, галамторга емініп кіріп кеткен жастар бул жагдайдан бейхабар.
Ракымжан Кошкарбаевты ата бірінші рет 1958 жылдын алгашкы кундерінін бірінде озіне солем бере келгенде корінні, Майдангерлер тез-ак, хіл табысы, узак онгімелеседі. Атанын айтуынша, алгатын-да созін суыртпактал бастап, бірте-бірте богеті арытылган судай акта-рылып жан жуйесінде жаткан сырын ца, ащы шынын да жайіп са-лыпты. Ракымжан ага кете салып, ата Кокімжан Казыбаевка телефон согьін, «Тез жеткіні» - дейді катан турде. Агасынын буйрывын екі етпейтін одетімен ол кісі лезде жетеді. Ага келген заматта ата:
- Журналиспін дейсін! Дипломым бар деп маклабасын. Журналис-ке, ок алдымен, сезір журек, кореген коз керек. Согыс біткелі бері он уш жыл отті. Ракымжандай тарихи адамды куні бугінге дейін кермей журген негылган журналиссіндер?! Адам ерлік жасауды жоспарла-майды. Ерлікті турызатын сот болады. Адамнын жаксы касиеті де) жа-сык касиеті де согыста, тап сондай сотте корінеді. Мундай сот адамный лультрына, корек посек, урлактан урнанка котоб к омірбая, оспот вон корінген азамат. Ол кыры - жасаган ерлігі. Тардыр онын омірбаянын сол соуте жазды. Онын омірбаяны - отпен жазылган емірбаян. Мен де терт жыл согыстыц небір кияметін корген жанмын. Бірак фашизм-нін сонгы бекінісіне айналган Берлинді алгандары согыс, Рейхстагка ту тігердегі сурапыл сорыс - ол нагыз жойкын кыргын! Ракымжан -
Женіс жалауын желбірелін Рейхстагка тіккен батыр .
(Зейнеп Ахметова) барлық етістіктерді талдау керкк
Предмет: Українська мова, автор: gorartem1988
Предмет: История, автор: Аноним