напрями діяльності Іпатія Потія на посаді митрополита греко-католицької церкви.
Ответы
Відповідь:
Народився у Рожанці на Берестейщині в заможній шляхетній родині, отримав ім'я Адам. Батько Лев Потієвич Тишкович — підскарбій литовський,[2] придворний і писар Великого князя Литовського Сигізмунда Старого в Кракові, куди переїхав з Рожанки у 1546 р., мати — Ганна Лоза (Лозка, Лозчанка / Лощанка), також походила зі шляхетного роду гербу Кораб (по смерті першого чоловіка, Лева, вийшла заміж вдруге за каштеляна смоленського Домініка Паца). Юнацькі роки провів при королівському дворi. Мав молодших братів Федора[3] (латинізоване: Теодора) та Лева (лат. Леона).
Початкову освіту здобув у кальвіністській школі віленського воєводи й великого литовського канцлера, князя Миколи Христофора Радзивілла «Чорного» (лит. Mikalojus Radvila Juodasis). Коли Адаму було 9 років, помер батько; мати вийшла заміж вдруге за смоленського каштеляна Домініка Паца (помер 1579 року[4]). З того часу Адамом заопікувався король Сигізмунд II Август, який послав його на навчання до Краківської академії.
Після закінчення академії повернувся на двір князя Миколи Христофора Радзивілла «Чорного», де зазнав впливу кальвінізму (за деякими даними перейшов у кальвінізм). Служить секретарем (до 1572 року) польського короля Сигізмунда II Августа. 1574 повертається до Православної Церкви (один з небагатьох представників руської верхівки).[5] До 1580 — земський суддя у Бересті, згодом берестейський каштелян, сенатор Речі Посполитої. Був близьким товаришем князя Василя Костянтина Острозького, належав до групи публіцистів і мислителів, прихильних ідеї унії православ'я з католицтвом. Овдовів (1592); перед тим, як стати єпископом, згідно зі східною традицією, прийняв постриг (чернець-василіянин).[5] 1588 під час перебування патріарха Єремії на Руських землях намагався організувати богословські дискусії за участю представників східного та західного напрямів християнства.[6]
Пояснення: