1. Усі слова є прислівниками у рядку:
а) впевнено, прекрасно, котрийсь;
б) ліньки, попередньо, використано;
в) пошепки, інколи, сам на сам.
2. Прислівник – це..
а) незмінна особлива форма дієслова;
б) самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета;
в) незмінна самостійна частина мови.
3. Прислівники поділяються на такі розряди:
а) якісні, відносні, присвійні;
б) якісно-означальні, обставинні;
в) похідні та непохідні.
4. Прислівник напам’ять належить до розряду:
а) способу дії;
б) місця;
в) причини.
5. Помилку в написанні прислівника допущено в рядку:
а) віч-на-віч;
б) сам-на-сам;
в) вгорі.
6. Прислівник мимоволі утворено способом:
а) префіксально-суфіксальним;
б) основоскладання;
в) безафіксним.
7. Прислівник виражає:
а) ознаку предмета за дією;
б) ознаку або приналежність предмета якійсь особі;
в) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета.
8. За допомогою слів значно, багато, куди, ще, трохи утворюється:
а) проста форма найвищого ступеня порівняння прислівників;
б) проста форма вищого ступеня порівняння прислівників;
в) складена форма вищого ступеня порівняння прислівників.
9. Виділене слово є прислівником у реченні:
а) Старому та хворому годи завше, як малому.
б) Мені стало якось ніяково.
в) Він говорив, не поспішаючи нікуди.
10. Усі прислівники кількісно-означальні в рядку:
а) мало, надвоє, тричі, занадто;
б) трохи, поодинці, до речі, додому ;
в) дуже, один в один, на жаль, як-не-як.
11. Усі прислівники місця в рядку:
а) зухвало, зліва, назустріч, карколомно;
б) мізерно, ліворуч, наприкінці, туманно;
в) уві сні, внизу, віддалік, високо.
12. Визначити, у прислівниках якого рядка у процесі творення простої
форми вищого ступеня порівняння відбувається чергування.
а) ніжно, ясно;
б) довго, вузько;
Ответы
Ответ:
1-в
2-в
3-б
4-а
5-б
6-б
7-в
8-в
9-в
10-а
11-б
12-б
Объяснение:
Підчеркнуті і виділині то правильня відповідь а не видиліні і не підчеркнуті то не правильно.
1. Усі слова є прислівниками у рядку:
а) впевнено, прекрасно, котрийсь;
б) ліньки, попередньо, використано;
в) пошепки, інколи, сам на сам.
2. Прислівник – це..
а) незмінна особлива форма дієслова;
б) самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета;
в) незмінна самостійна частина мови.
3. Прислівники поділяються на такі розряди:
а) якісні, відносні, присвійні;
б) якісно-означальні, обставинні;
в) похідні та непохідні.
4. Прислівник напам’ять належить до розряду:
а) способу дії;
б) місця;
в) причини.
5. Помилку в написанні прислівника допущено в рядку:
а) віч-на-віч;
б) сам-на-сам;
в) вгорі.
6. Прислівник мимоволі утворено способом:
а) префіксально-суфіксальним;
б) основоскладання;
в) безафіксним.
7. Прислівник виражає:
а) ознаку предмета за дією;
б) ознаку або приналежність предмета якійсь особі;
в) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета.
8. За допомогою слів значно, багато, куди, ще, трохи утворюється:
а) проста форма найвищого ступеня порівняння прислівників;
б) проста форма вищого ступеня порівняння прислівників;
в) складена форма вищого ступеня порівняння прислівників.
9. Виділене слово є прислівником у реченні:
а) Старому та хворому годи завше, як малому.
б) Мені стало якось ніяково.
в) Він говорив, не поспішаючи нікуди.
10. Усі прислівники кількісно-означальні в рядку:
а) мало, надвоє, тричі, занадто;
б) трохи, поодинці, до речі, додому ;
в) дуже, один в один, на жаль, як-не-як.
11. Усі прислівники місця в рядку:
а) зухвало, зліва, назустріч, карколомно;
б) мізерно, ліворуч, наприкінці, туманно;
в) уві сні, внизу, віддалік, високо.
12. Визначити, у прислівниках якого рядка у процесі творення простої
форми вищого ступеня порівняння відбувається чергування.
а) ніжно, ясно;
б) довго, вузько;