Предмет: Алгебра, автор: dotsenkou250

Срочно помогите пожалуйста, прошу, помогите

Приложения:

Ответы

Автор ответа: NNNLLL54
1

Ответ:

 y''-2y'=x^2-1\ ,\ \ y(0)=0\ ,\ y'(0)=\dfrac{9}{4}  

Это ЛНДУ 2 пор. с постоянными коэфф-ми .

Сначала решаем ЛОДУ 2 пор. с постоянными коэфф-ми.

Составляем характеристическое ур-ие:  k^2-2k=0\ ,\ \ k\, (k-2)=0\ ,

k_1=0\ ,\ \ k_2=2

Получили два различных действительных корня, поэтому общее решение ЛОДУ 2 пор. имеет вид

  y_{obsh}=C_1\cdot e^{0\cdot x}+C_2\cdot e^{2x}\ \ ,\ \ y_{obsh}=C_1+C_2\cdot e^{2x}  

По виду правой части дифф. ур.  f(x)=x^2-1=e^{0\cdot x}\cdot (x^2-1)     составляем вид частного решения:  

y_{chastn.}=x\cdot (Ax^2+Bx+C)=Ax^3+Bx^2+Cx .

Найдём производные и коэффициенты А , В , С методом неопределённых коэффициентов.

y'=3Ax^2+2Bx+C\\y''=6Ax+2B\\\\y''-2y'=6Ax+2B-2(2Ax^2+2Bx+C)\ ,\\\\-4Ax^2+(6A-4B)x+(2B-2C)=x^2-1\\\\x^2\ |\ -4A=1\ \ \ \ ,\ \ \ \ \ A=-\dfrac{1}{4}\\x\ \ |\ 6A-4B=0\ \ ,\ \ \ \ 4B=6A\ ,\ \ 2B=3A\ ,\ \ 2B=-\dfrac{3}{4}\ ,\ \ B=-\dfrac{3}{8}\\x^0\ |2B-2C=-1\ \ ,\ \ \ 2C=2B+1\ ,\ \ C=-\dfrac{3}{4}+1=\dfrac{1}{4}

Частное решение ЛНДУ 2 пор. имеет вид

y_{chastn.neodn.}=-\dfrac{1}{4}\, x^3-\dfrac{3}{8}\, x^2+\dfrac{1}{4}\, x  

Общее решение ЛНДУ 2 пор. имеет вид

y=C_1+C_2\cdot e^{2x}-\dfrac{1}{4}\, x^3-\dfrac{3}{8}\, x^2+\dfrac{1}{4}\, x

Подставляем начальные условия.

y(0)=0:\ y(0)=C_1+C_2\cdot e^0}=C_1+C_2=0\ \ \Rightarrow \ \ C_1=-C_2\ ,\\\\y'(x)=2\, C_2\cdot e^{2x}-\dfrac{3}{4}\, x^2-\dfrac{3}{4}\, x+\dfrac{1}{4}\ \ ,\\\\y'(0)=\dfrac{9}{4}\ ,\ \ \ y'(0)=2\cdot C_2\cdot e^0+\dfrac{1}{4}=2\cdot C_2+\dfrac{1}{4}\ ,\ 2C_2=\dfrac{9}{4}-\dfrac{1}{4}\ ,\ \ C_2=1\\\\C_1=-1  

Частное решение ЛНДУ 2 пор. , удовлетворяющее заданным начальным условиям, равно

  y_{obsh.neoln.}=-1+e^{2x}-\dfrac{1}{4}\, x^3-\dfrac{3}{8}\, x^2+\dfrac{1}{4}\, x    

Похожие вопросы
Предмет: Українська мова, автор: viktoriazaac
Поясніть розділові знаки.
Слов’яни — мовні і культурні нащадки стародавнього народу, який ми називаємо індоєвропейцями. Отже, історію України треба було б починати не з нашої сучасної території, а звідки-небудь із Малої Азії, степів Алтаю, північного Причорномор’я чи іншого ареалу, де визначать, нарешті, лінгвісти і археологи прабатьківщину індоєвропейців. Можливий, щоправда, і дещо інший підхід, що його один із українських політичних діячів наївно, але виразно визначив фразою: «ми жили тут вічно». Можна вважати, що ті, хто тут жив впродовж віків, ну, хоча б з неоліту, і є «ми». Що таке взагалі в історії «ми»? До якої глибини віків, як далеко в часі правомірно говорити про народипопередники «ми»? Що спільного у тих, хто обробляв українську землю примітивними мотиками тисячі років тому, з нами — сьогоднішніми жителями міст і сіл України? Єдиної для всіх випадків відповіді на це питання немає. Зміна населення може бути повною, супроводжуватись витісненням або винищенням аборигенів — і те, й інше бувало в історії людства. Вона може бути частковою і супроводжуватись асиміляцією місцевого населення