Предмет: Литература, автор: oliakobrin98

твір-есе на тему що дозволяє мені робити моя совість​

Ответы

Автор ответа: zzveronika30zz
0

Ответ:

Щоб говорити про совість індивіда, треба усвідомлювати, чи вона в нього є. Отож, виникає питання, власне, а що таке совість? Можна, звичайно, звернутися до тлумачних словників, довідників, але вони не дадуть вичерпної відповіді, бо, на мою думку, це внутрішнє відчуття кожного. Адже соціологи будуть давати своє визначення, психологи — своє, іншу думку матимуть політологи, історики і т. д. Кожний сам для себе має вирішити, що таке совість, і чи є вона в нього, чи десь дрімає собі в закуточку. Дуже вичерпно з цього приводу у свій час сказав І. Кант: "Закон, що живе в нас, називається совістю. Совість є, власне, застосування наших вчинків до цього закону". Колись мене запитали, що таке совість, я думаю, що совість — це те, що не дозволяє нам чинити погано стосовно інших людей.

Поміркуймо разом. Кожен із нас хоче бути самостійним — це чудово. Вимагати до себе поваги — цілком природно. Мати власний погляд — просто необхідність. Хочеться бути самостійним і дорослим — здорово. Мені здається, саме в цей момент має включатися отой "закон, що живе в нас". Для чого? А щоб не "плавати" біля дошки в школі, не тремтіти в передчутті, що тебе викличуть відповідати на уроці, щоб "вішати локшину" вчителям із приводу невиконаного завдання. І ще: хіба не страждає наша самоповага, якщо відсутня совість, коли нам починають "втокмачувати": учіться, бо потім пізно буде... Йдеться, власне, про елементарні речі, нібито й говорити про них незручно, адже дорослі й самостійні люди так не чинять, а ми ж у школі хочемо стати скоріше дорослими. Та все ж таки... Якщо кожного разу не звертатися до головного контролера нашої поведінки — совісті, то розмови про нашу дорослість і самостійність — просто фарс, після того, коли, наприклад, батьків викликають у школу чи то з приводу навчання, чи то з приводу поведінки їхнього

"Совість — найкраща моральна книга з усіх, які ми маємо, до неї треба якнайчастіше заглядати" — писав відомий учений Паскаль. Справді, мораль і совість — поруч. Бо що таке мораль? На перший погляд видається, що відповісти на це питання зовсім неважко. Мораль — ось вона поруч. Вона в мені, у тобі, у людях навколо. Щомиті виявляється мораль у взаємовідносинах із людьми, як і наша совість. Просто спостерігай і роби висновки! Усе ніби так. Проте, спробуйте дати моралі визначення, так само як і совісті. Універсального визначення ви не знайдете, та думки мудрих людей вам допоможуть. Наприклад, думка французького філософа П. Буаста така: "Моральні правила схожі на знаки, які вказують шлях на терені життя й показують підводні камені". Правильна думка, адже мораль втілюється в норми й правила, а вони регулюють поведінку людей, їхні стосунки, водночас породжуючи внутрішній закон — совість.

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: Vinokurowayeka
помогите сократить
В лесу стоял большой старый пень. Пришла бабушка с сумкой, поклонилась пню и пошла дальше. Пришли две маленькие девочки с кузовками, поклонились пню и пошли дальше. Пришёл старик с мешочком, кряхтя поклонился пню и побрёл дальше. Весь день приходили в лес разные люди, кланялись пню и шли дальше. Возгордился старый пень и говорит деревьям: Видите, даже люди и те мне кланяются. Пришла бабушка поклонилась, пришли девочки поклонились, пришёл старик поклонился. Ни один человек не прошёл мимо меня не поклонившись. Стало быть, я здесь в лесу у вас самый главный. И вы тоже мне кланяйтесь! Но деревья молча стояли вокруг него во всей своей гордой и грустной осенней красоте. Рассердился старый пень и ну кричать: Кланяйтесь мне! Я ваш царь! Но тут прилетела маленькая быстрая синичка, села на молодую берёзу, ронявшую по одному свои золотые зубчатые листочки, и весело защебетала: Ишь, как расшумелся на весь лес! Помолчи! Ничего ты не царь, а обыкновенный старый пень. И люди вовсе не кланяются тебе, а ищут возле тебя опёнки. Да и тех не находят. Давно уже всё обобрали.

очень нужно!!!!!! помогите