Question

10. Відомий алхімік і лікар середньовіччя, один із засновників ятрохімії
Парацельс під час вивчення взаємодії заліза з розчином купоросного масла.
одержав газ який назвав «горюче повітря». Пізніше французький хімік
Лавуазьє одержав це ж горюче повітря взаємодією водяної пари з
розжареним залізом. Який газ одержали вчені? Які хімічні реакції описані у
цих дослідах? Напишіть рівняння реакції «горючого повітря» з літієм та
вуглецем.

Answer 1

Ответ: Флогістон — в уявленнях хіміків XVIII ст. гіпотетична основа горючості, особлива невагома речовина, що нібито міститься в усіх горючих речовинах і вивільнюється з них при горінні.

Термін введений Йоганном Бехером і Георгом Шталем у 1703 році для пояснення процесів горіння. Флогістон уявляли як невагому рідину, що вилітала з речовини при спалюванні. У той час вважалося, що метал — це сполука «землі» (оксиду металу) із флогістоном, і при горінні метал розкладається на «землю» і флогістон, який змішується з повітрям і не може бути відділений від нього. Збільшення маси металу при згорянні пояснювали від'ємною масою флогістону. Здатність виділяти флогістон з повітря приписували рослинам.