Літературний диктант «Упізнай героя».
Про кого з героїв роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» йдеться?
1) На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося... Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-де поп’ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі – теж гострі; лице довгообразе – козаче; ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі та груди високі... Оце й уся врода.
Нечипір Вареник (Чіпка)
2) Мав чотири прізвища.
3) Намагалася повернути свого чоловіка до чесної праці, а, втративши надію на щасливе життя з ним, накладала на себе руки.
4) Часто вживав прислів’я «своя сорочка ближча до тіла», «дарованому коневі в зуби не дивлються», «як багатство, то й щастя».
5)До багатіїв горнувся, а на голоту дивився згорда, хоч сам вийшов із бідноти.
6) Дізнається про страшний злочин сина і, перемагаючи материнське почуття любові, йде до волості, щоб заявити на нього.
7) Купивши ґрунт, почув себе зараз іншим, немов на аршин виріс, на корх потовщав. І люди заговорили у селі: «От парубок! От хазяїн!».
8) Дізнавшись від бабусі, що бог усіх «хлібом годує», дивується, чому це мати сама «хліб заробляє, – ось досі з роботи нема».
9) Низенька, чорнява, заквітчана польовими квітками, вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат.
10) Одно тільки в нього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою.
11) А й дитина ж то вийшла – на славу. Повновидне, чорняве, головате, розумне… Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе.
12) З молодих літ зсушена то працею, то нуждою, суха, як опеньок, тиха, бідненько зодягнена.
Ответы
Відповідь:
1) На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося... . Нечипір Вареник (Чіпка)
2) Мав чотири прізвища. - батько Чіпки (Остап Макарович Хрущ, Притика, Іван Вареник, а після того, як віддали його в солдати, то "Заголивши лоб, перевернули його ще вчетверте — і став він з Вареника Хрущовим" )
3) Намагалася повернути свого чоловіка до чесної праці, а, втративши надію на щасливе життя з ним, накладала на себе руки. - дружина Чіпки - Галя Гудзь
4) Часто вживав прислів’я «своя сорочка ближча до тіла», «дарованому коневі в зуби не дивлються», «як багатство, то й щастя». - товариш з дитинства Чіпки - Грицько Чупруненко
5)До багатіїв горнувся, а на голоту дивився згорда, хоч сам вийшов із бідноти. - Грицько Чупруненко Цитатат "Та Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда".
6) Дізнається про страшний злочин сина і, перемагаючи материнське почуття любові, йде до волості, щоб заявити на нього.- мати Чіпки - Мотря Жуківна
7) Купивши ґрунт, почув себе зараз іншим, немов на аршин виріс, на корх потовщав. І люди заговорили у селі: «От парубок! От хазяїн!». - Цитата: Купивши грунт, почув себе Грицько зараз іншим, немов на аршин виріс, на корх потовщав.
8) Дізнавшись від бабусі, що бог усіх «хлібом годує», дивується, чому це мати сама «хліб заробляє, – ось досі з роботи нема». - Чіпка в дитинстві
9) Низенька, чорнява, заквітчана польовими квітками, вона й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат. - Галя Гудзь
10) Одно тільки в нього неабияке – дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою. - Чіпка
11) А й дитина ж то вийшла – на славу. Повновидне, чорняве, головате, розумне… Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе - Чіпка Цитата: Ай дитина ж то вийшла — на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне... Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе. Другі діти жваві, — як дзиґа крутиться, на місці не всидить... Скажеш йому: дай те! дай друге! — як стріла пуститься... Чіпка, як його звали, — не такий, ні!
12) З молодих літ зсушена то працею, то нуждою, суха, як опеньок, тиха, бідненько зодягнена. - мати Чіпки цитата : "Мотря, з молодих ще літ зсушена то працею, то нуждою, суха, як опеньочок, тиха, бідненько зодягнена, довго мовчала, потакала Явдосі..."
Пояснення: