Предмет: Українська література, автор: kulunaverba

Потрібний короткий зміст твору І. Франка ,,Захар Беркут" . Потрібно 5-6 речень. Будь ласка, допоможіть​

Ответы

Автор ответа: youren
0

Ответ:

Тугар Вовк вирушає з боярами до тухольських лісів на полювання. Його мета — винищити ведмедів, які там жили. У цих полюваннях за наказом Т. Вовка беруть участь і прості люди, як помічники, серед них був мужній, рішучий провідник, молодий гірняк Максим Беркут.

Під час сутички з ведмедем гине один із бояр, після цього підстрелили і хижу тварину.

Мирослава, дочка Т. Вовка, опинилася з ведмедицею сам на сам. Якби не Максим, дівчина б загинула.

По закінченні ловів Т. Вовк подякував Максиму за його героїчний вчинок.

Результати полювання: три ведмедячі шкури, труп нещасного боярина, двоє медведят


Olyun4ik: креативно, але це не весь текст "Захара Беркута" ))))
Автор ответа: Olyun4ik
2

Відповідь:

Готувала цю відповідь для іншого завдання, але може щось сподобається...

якщо зовсім коротко- то це історична повість, в якій описується як у 1241 році жителі села Тухля в Карпатах боронили свою землю від монголів. Щоб побороти ворога в нерівній боротьбі, люди віддали своє село на поталу ворогу, але ця дало можливість замкнути монголів в долині. Потім люди загородили річку, яка текла через село, і потопили всіх ворогів.   Паралельно описується історія кохання доньки боярина Тугара Вовка - Мирослави та наймолодшого сина тухольського старійшини Захара Беркута - Максима.

Щоб мати хоч якесь уявлення, то можу Вам скинути розвиток подій  

Напишу у вигляді плану:

1. Книга починається з опису полювання (ловів), які влаштував новий боярин Тугар Вовк, святкуючи "почин нового життя". Полювання велося на "грубу звірину". В провідники боярину громада дала  молодого хлопця - Максима Беркута. В ловах брала участь донька Тугара - Мирослава.  Максимові сподобалася смілива дівчина. А ще на цьому полюванні він врятував їй життя, захищаючи від ведмедиці.

2.  Максим знайомить Тугара Вовка і Мирославу з селом, його традиціями, історією.  Максим просить Тугара Вовка віддати за нього заміж Мирославу. чим дуже розлютив боярина, який вважає, що простий смерд не сміє і мріяти про його єдину доньку.

3.  Тухольська громада запрошує Тугара Вовка на громадський суд, але боярин відповідає лише одне - всі землі йому подарував князь, а тому він має право робити що завгодно. Крім того, на цьому суді Тугар Вовк на очах у всіх людей вбиває чоловіка, який хотів свідчити проти Тугара.  За це розгнівані люди вирішують виселити боярина із своїх земель. Тим часом до тухольської громади приходять посланці з сусідніх сіл з новиною, що на їхні землі суне монгольська навала і потрібно боронитися.

4. Розлючений Тугар Вовк з донькою Мирославою їде до монголів. Мирослава розуміє, що недаремно ходять чутки про те, що її батько зрадник. Тугар Вовк пропонує монголам провести їх через тухольський перевал, розраховуючи на те, що монголи приборкають норовливих тухольців.

5.  Тухольські хлопці разом з Максимом дають відсіч монгольському загонові.  Тугар Вовк з монголами бере Максима у полон. Захар Беркут на громадській раді пропонує не відбити ворога від села, а знищити. В цей час приходить Мирослава і передає громаді пораду Максима не спиняти монголів перед тісниною, а закрити їх у гірській долині, в якій розміщене село, і заморити голодом або вирубати віх до одного.

6.  Мирослава навчила тухольців робити метавки. Люди дружно готуються до бою. Тугар Вовк робить спробу домовитися про обмін життя Максима на вихід монголів з долини, але  Захар Беркут  відмовляється.  

7. Захар Беркут пропонує перегородити священним каменем (Сторожем) річку, яка текла через долину і затопити монгольський загін, тим більше, що перед цим у горах впали сильні дощі. Максим тим часом, у монгольському таборі тягне час, водячи монголів  по селі і обіцяючи  показати таємний вихід з долини.

8. Долину затоплює. В монгольському таборі починається паніка. Тухольці зверху спостерігають, як безжалісна стихія забирає життя у людей.  Бегадир Бурунда (монгольський ватажок), тримаючись на невеличкому острівці з каміння, востаннє пропонує обміняти своє життя на життя Максима, якщо ні, то обіцяє відрубати йому голову і заносить меч. Тугар Вовк в останню хвилину відтинає руку з мечем, чим рятує Максима від вірної погибелі. Всі разом падають у бурхливу річку, тому що каменем, пущеним Захаром з метавки, острівець розносить.

9. Максим врятувався, а Тугар Вовк потонув. Захар Беркут святкує перемогу над ворогом і радіє, що його син залишився живим. Але всі ті потрясіння, які прийшлося йому пережити в останні дні даються взнаки і Захар помирає. Останні  його слова звернені до громади з проханнмя жити дружно, поважати волю і традиції, передати цю шану прийдешнім поколінням.

Пояснення:

Похожие вопросы
Предмет: Русский язык, автор: Olia200303
законспектируйте материал о роли глаголов в тексте
Роль глагола в речиОдним из значений слова глагол в древнерусском языке было "слово", "речь вообще". Именно в этом смысле употребил его А. С. Пушкин в стихотворении "Пророк": 

Восстань, пророк, и виждь, и внемли, 
Исполнись волею моей, 
И, обходя моря и земли, 
Глаголом жги сердца людей. 

В прозе А. С. Пушкина в этом значении встречаем не только существительное глагол, но и глагол глаголати, существительное глаголание и причастие глаголющий: Несть спасения во многом глаголании. Аминь, аминь глаголю вам. Калдерон называет молнии огненными языками небес, глаголющих земле. 
В современном русском языке глаголы называют различные действия: 
1) связанные с трудовой деятельностью: рубить, копать, вязать, шить и др. ; 
2) связанные с умственной и речевой деятельностью: думать, наблюдать, воображать, говорить, решать и др. ; 
3) называющие перемещение и положение в пространстве: идти, лететь, стоять, лежать, сидеть и др. ; 
4) называющие различные состояния: грустить, любить, ненавидеть, болеть, спать и др. ; 
5) называющие состояния природы: светает, дождит, смеркается, вечереет и др. 
Глаголы очень выразительны. Надо только уметь найти самый нужный глагол, такой, чтобы он помог представить предмет. 
Так, сообщить о том, что на улице идёт дождь, можно по-разному. Дождь идёт — простая констатация факта. Мы ничего не узнаём о дожде, кроме того, что он есть. 
Дождь льёт как из ведра. Фразеологизм делает сообщение более содержательным — дождь проливной, очень сильный. 
А поэт Дмитрий Кедрин нашёл такой замечательный глагол: На улице пляшет дождик. Выразительность усиливается олицетворением, дождик оживает, ведёт себя как весёлый человек. Вся картина радостная, светлая. Это чувство передает и авторское уменьшительно-ласкательное дождик. 
В следующем тексте представление об обобщённом, неконкретном предмете (предметах) создаётся только названием действий: 

Люблю я все, что плещется, струится, 
Рождается, меняется, растёт, 
И старится, и смерти не боится.. . 
Не выношу безжизненных красот! 

(В. Тушнова. ) 

На этом свойстве глагола строятся многие загадки. По действиям надо отгадать деятеля: 

1. Зимой греет, 
Весной тлеет, 
Летом умирает, 
Осенью оживает. 
(Снег. ) 

2. Летит - молчит, 
Лежит - молчит, 
Когда умрет, 
Тогда заревёт. 
(Снег. ) 
В русском языке глаголы образуют большие ряды синонимов. Так, значение речи может быть выражено глаголами говорить, сообщать, заявлять, высказывать, изрекать, вещать, толковать, изъясняться, объясняться, болтать, лопотать, лепетать, произносить и др. Однако каждый из глаголов отличается особыми оттенками в значении. Говорить имеет самое широкое значение - «вслух выражать свои мысли» . Сообщать - «говорить что-либо о чём-либо» . Заявлять — «ставить в известность о чём-либо» . Высказывать — «сообщать, выражать своё мнение» . Изрекать и вещать в современной речи употребляются чаще всего иронически и т. д. 
Чем выразительнее глагол, тем ярче наше представление о предмете речи. 
Это свойство глагола было вполне оценено и неизвестным автором «Слова о полку Игореве» . В этом памятнике древнерусской литературы глаголы очень выразительны, образны. Они создают Необычный звуковой фон для всего происходящего. Всё звучит: и одушевлённые, и неодушевлённые предметы. Струны рокочут славу, Колокола звенят, телеги кричат, земля стонет, гудит, трубы трубят, матери плачут, трава шумит, слава звенит, пахари кикахуть (покрикивали) , воины свистят, стяги глаголют, копья поют и трещат, сабли и мечи гремят, Киев стонет. Каждая птица и каждое животное имеют свой особый голос: туры рыкают, кони ржут, лисицы брешут, орлы клекочут