7. Скориставшись цитатним матеріалом, охарактеризуйте героїв роману П. Кулiша «Чорна рада».
• ...Високий, огрядний собі пан, кругловидий, русявий;B голова в кучерях, як у золотому вінку; очі ясні, веселі, як зорі; і вже чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи (Яким Сомко).
•...Чужою смертю я волі куповати не хочу (Яким Сомко до Ки- рила Тура, який хотів ціною свого життя визволити побра- тима).
• Здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадала за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густії брови аж геть піднялися над тими очима (Кирило Тур).
•Лучче мені проміняти шаблю на верстено, аніж напасти вдвох на одного (Кирило Тур про козацьку честь).
•Чи заговорить, чи рукою поведе, чи піде по хаті кому на душі мов сонечко світить (Леся).
•Чоловічок сей був у короткій старенькій свитині, у полотня- них штанях, чоботи шкапові попротоптувані — і пучки видно. Xіба по шаблі можна б здогадуватися, що ВОНО ЩОСЬ Не просте: шабля аж горіла від золота; да й та на йому була мов чужа. І постать, і врода в його була зовсім не гетьманська. Так наче собі чоловік простенький, тихенький (Іван Брюховецький).
•...Тільки похитувався, гладячи черево; а щоки сміявсь од щирого серця. Така була в його вдача (Черевань).
• Діти мої! Наступає страшна година: перехрестить, мабуть, нас Господь ізнов огнем і мечем. Треба нам тепер такого так уся- — як кавуни: полковника, щоб знав, де вовк, а де лисиця. Послужив я православному християнству з батьком Хмельницьким, послужу вам, дітки, ще й тепер, коли буде на те ваша воля (слова Шрама перед військовою радою на Запорожжі).
• Він добрий був син і щирий козак; лучче йому з нудыги за- Гинути, ніж панотця навік преогорчити й золоту свою сла- ву гряззю закаляти (Петро Шраменко).
• Темний він був на очі, а ходив без проводиря; у латаній свитині й без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж він робив із тими грішми? Викупляв невольників із неволі. Iще ж до того знав він лічити усякі болісті й замовлять усякі рани (Божий чоловік).
(Это вопрос с учебника: Александра Авраменко, Украинская Литература, 9 класс. с. 290, упр. 7)
Ответы
Відповідь:
Я не впевнена, але дам свій варіант відповіді. Судячи з усього в завданні вимагають охарактеризувати героїв, виходячи з того як їх описує автор.
Яким Сомко: чесний, справедливий (про це свідчать його слова до Тура і портрет), добрий, поважний ( все що не зробить, то "по-гетьманськи"), те як описує автор героя, то складається враження, що героя ідеалізують, мало не зараховуючи до ряду святих "голова в кучерях, як у золотому вінку)
Кирило Тур: сильний, міцний чоловік, простого походження, тільки про такого можна сказати "пика", а не "обличчя". Густе волосся героя автор порівнює з гривою коня, очі "грають". Чомусь перед очима одразу постає сильний, вільний, дикий кінь. Кирило чесний, відважний, з почуттям власної гідності, справедливості - саме тому він став до бою один на один з Петром Шраменко, відмовившись напасти на нього вдвох з побратимом.
Леся: тиха, ніжна, лагідна, гарна, жіночна - одним словом "як сонечко".
Іван Брюховецький: те як автор, описуючи героя, каже про нього "воно" - сказано майже все. Складається враження що мова йде про маленького, підлого, нікчемного, брехливого чоловіка, який вміє напустити туману, прикинутись тим, ким він в дійсності не є. Але цей чоловік прагне влади (про це свідчить шабля) і багатства (шабля золота). Хоча всього цього він не заслуговує, тому що шабля "на ньому була мов чужа", та й сам він виглядав зовсім не гетьманськи.
Черевань: добрий, щедрий, веселий. Сміявся "од щирого серця"
Шрам: сильний, хоробрий, відповідальний, мудрий. Не кожен міг дозволити собі сказати до бувалих вояків "Діти мої!" А Шрам з цими словами звернувся до військової ради і його слухали. Відчувається, що його поважають, і що він всім серцем вболіває за рідний край, і що все своє життя він віддав на служіння своєму народу.
Петро Шраменко: молодий, добрий, щирий, відважний, хоробрий, шанує свого батька, козацьку честь, гідний син славного батька.
Божий чоловік: людина з чистою світлою душею, це очі його лише були незрячі, а душею він бачив все і кожного, тому поводир йому був непотрібний. Матеріальне його не цікавило, ця людина не була залежна від грошей, для себе йому не потрібно було нічого, він не думав про власний добробут чи комфорт, мав можливість жити в достатку, але витрачав всі гроші на визволення невольників. Вмів лікувати. Божий чоловік - дуже влучне ім"я і характеристика цієї людини.
Пояснення: