Вопрос на фотографии
Ответы
Відповідь:
Світ японської культури свєрідний. В основі його - пошук внутрішньої гармонії, вміння отримувати насолоду від звичайних речей, бачити красу в дрібницях. Ідеї буддизму спонукають японців до досягнення духовного просвітління через позбування страху, невігластва, егоїзму, лінощів, заздрощів, жадібності та інших вад.
Новела "Павутинка" сповнена маркерів буддистської філософії та типово японського світобачення. Всі образи й деталі символічні й промовисті.
Скажімо, починається й завершується новела описом лотоса, і це не просто пейзажна деталь. Лотос символізує вчення Будди, утілюючи досконалість, мудрість, духовну чистоту, прагнення до моральної довершеності й просвітлення. Кожен, як і ця квітка, має шанс піднятися з глибини й сягнути вершин, якщо прагнутиме до сонця й світла, тобто до ідеалу й гармонії. Будда в кінці твору засмучений, лотос - незворушний, бо для нього такий фінал закономірний і правильний: Кандата не зумів позбутися гріховного навіть перед страхом смерті, тому йому нема місця у світі гармонії.
Срібляста павутинка порятунку, яку кидає Будда Кандаті, - також типово японський образ. Адже павук з позицій буддизму – Великий Ткач, Творець світу, його центр. Саме тому єдиний добрий вчинок Кандати (порятунок павука) викликає віру Будди в можливість переродження злочинця. І сріблястою павутинку автор робить теж із натяком: у східних філософіях саме така нитка тримає життя людини. Символічно, що обривається павутинка не внизу, де вчепилося багато грішників, а саме над Кандатою, бо це був його шанс просвітлитися, та герой не прагнув духовного пробудження.
У світі лотосів нема місця для тих, хто з багна не тягнеться до світла.
Пояснення: